На початку квітня російська Асоціація власників кінотеатрів виступила із закликом до кінотеатрів підтримати російські фільми та повністю відмовитися від схеми «передсеансного обслуговування» у період з 18 квітня по 12 травня. Про це повідомила служба новин медіа-холдингу РБК.
Як вважають низка експертів, дана ініціатива дозволить підтримати вітчизняні картини в прокаті, який переживає нелегкі часи.
Ширма та вивіска
Відразу потрібне пояснення. «Предсеансне обслуговування» це свого роду евфемізм, який передбачає зовсім не показ рекламних роликів, оркестр у фойє та купівлю попкорну в буфеті кінотеатру, а піратський показ іноземного блокбастера, «упакованого» у програму сеансу разом із російською короткометражкою.
Ця незаконна практика набула широкого поширення в Росії після того, як голлівудські студії та стрімінгові сервіси, включаючи Netflix, у рамках санкцій залишили російський ринок. Крім ширми «передсеансного обслуговування», низка кінотеатрів демонструвала піратські копії західних фільмів під невинною вивіскою «кіноклубний показ».
Як повідомило видання «Бюлетень кінопрокатника», низка дистриб'юторів направила власникам кінотеатрів листи, в яких «пропонували» не показувати в ці дати неліцензовані голлівудські фільми. В іншому випадку кінотеатрам може загрожувати позбавлення доступу до фільмів, що легально розповсюджуються.
Загроза, схоже, подіяла. Повідомляється, що фантастичний блокбастер «Дюна-2», який не має прокатного посвідчення, прибрано з репертуарної сітки багатьох кінозалів. За даними “Яндекс Афіші”, друга частина “Дюни”, яка демонструвалася в десятках кінотеатрів Москви та Петербурга, зникла з розкладу “передсеансного обслуговування” кіномереж “Сінема Стар” та “Кіномакс”. Раніше її активно показували у парі з російськими короткометражками.
Це великий удар по російському бокс-офісу. Завдяки тіньовим показам (те саме горезвісне «передсеансне обслуговування») за підсумками всього одного тижня «Дюна-2» стала одним із лідерів російського кіноринку, заробивши понад 110 млн. рублів. Про це повідомив РБК.
Прихильники повної націоналізації прокатного поля, і насамперед звільнення його від «сірого Голлівуду» покладають надії на підвищене державне фінансування внутрішнього кіновиробництва. Про ознаки посиленої переорієнтації на власні сили говорять і підсумки березневого бокс-офісу, де в лідерах опинилися три російські новинки Онєгін, Лід-3 і Майстер і Маргарита.
Як повідомляють російські кіносайти, з 18 квітня по 12 травня до кінотеатрів вийдуть кілька потенційних російських бойовиків, серед яких фантастичний фільм «Сто років тому вперед», комедія «Як я зустрів її маму», військова драма «Сім чорних паперів».
Експерти підрахували, що через відсутність голлівудських прем'єр виручка найбільших російських кіномереж за підсумками 2022 року просіла майже вдвічі, а збитки сягнули кількох мільярдів рублів. Підсумки 2023 навіюють російському кінобізнесу стриманий оптимізм. Виручка найбільших мереж кінотеатрів зросла приблизно на 40 відсотків, щоправда, вона ще не відновилася до показників 2021-го року та допандемійного 2019 року.
Як вийти із тіні?
Глава інформаційно-аналітичного агентства TelecomDaily Денис Кусков заявив РБК, що “подібний ультиматум – залишити мережі без легального контенту – звучить серйозно”. Крім того, він не виключає, що «після закінчення заявленого терміну – з 18 квітня по 12 травня – ця практика матиме постійний характер, а обсяг «тіньового» прокату скоротиться до мінімуму».
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну основні голлівудські студії-мейджори призупинили до найкращих часів прокат та ліцензування своєї продукції в Росії. У владних коридорах, зокрема, у Держдумі звучали заклики фінансово підтримати кінопрокат та дозволити «примусове ліцензування», тобто ліцензування фільму всупереч бажанню правовласника. Але ні міністерство культури РФ, ні інші профільні відомства не погодились на ці заходи.
«Я справді все тоді сказав у коментарі РБК, – зазначив Денис Кусков у короткому інтерв'ю Російській службі «Голосу Америки. – Як і інші представники індустрії, я виступаю проти «примусового ліцензування» та використання чужого контенту. Це може мати досить негативні наслідки у майбутньому. Протягом багатьох років російський глядач звикав до платних моделей телебачення, готовий був платити за якісний контент і, як показує практика, продовжує платити після відходу західних мейджорів та Netflix. Російський кіноринок за 2023 рік, за даними TelecomDaily, зріс більш ніж на 40 відсотків, що говорить про інтерес аудиторії до платної моделі монетизації. Хочу зауважити, що проблеми піратства є у будь-якій країні, зокрема у Штатах. Незважаючи на зовсім невелику кількість фільмів американських студій, які були в минулому році прокату, ринок офлайн-кінотеатрів зараз почувається нормально. Що ж до ринку онлайн-кінотеатрів, то російські кінокомпанії випускають дедалі більше оригінального контенту. Зростають і збори, і кількість передплат. Жодних проблем із відсутністю західних новинок немає зараз і не буде завтра».
Демарш та резони
“Знайти кінці такого рішення (відмови від піратського контенту) непросто – кожен пояснює щось своє, і не завжди чесно, – вважає кінокритик Катерина Барабаш, кореспондент інтернет-порталу Republic. – Наприклад, Мінкульт в особі Ольги Любимової запевняє, що її відомство не має відношення до такої форми боротьби з піратством. Але з огляду на те, що розчищення прокатної території для вітчизняних релізів – улюблена практика Мінкульту, започаткована ще Мединський, можна припустити, що міністерство доклало руку до чергового сумнівного демаршу. Причин цієї акції може бути кілька і одна не виключає іншої. По-перше, можуть бути суто ідеологічні резони – у дні перемоги, яка насувається на нас із невідворотністю торнадо, громадяни не повинні відволікатися на кіно «недружніх країн». По-друге, російському кіно треба постійно розчищати дорогу, інакше йому, кульгавому, буває важко самому дістатися хороших касових показників – це фінансовий резон. По-третє, прокатники можуть оптимістично сподіватися на відновлення відносин із Голлівудом та поступове зняття санкцій, а як вони виправдовуватимуться за піратство, коли Голлівуд замислиться про зняття санкцій? Але це дуже далекобійний сенс – важко уявити у прокатників настільки стратегічне мислення».
«Для кіномереж це небезпечний прецедент, – зазначає Катерина Барабаш. – Їхні доходи стрімко впадуть у разі відмови від «передсеансних» показів. Втім, відмова від піратства не планується надовго – лише на період національних свят, коли, як вважається, народ валом повалить у кіно. Але якщо практика затягнеться, то кінотеатрам доведеться туго. Але кому зараз легко?
«Зрозуміло, обсяги та якість російського кіновиробництва сьогодні є недостатніми для повноцінного життя кінопрокату, – вважає кінокритик Леонід Павлючик. – Акція справді тимчасова і суто кон'юнктурна. Влітку, коли ставити в афішу нічого не буде, піратський контент розквітне знову пишним кольором».
