Церемонія оголошення номінацій на премії «Оскар» відбулася у кінозалі імені Семюела Голдуїна у Беверлі-Хіллс. Перегони за найпрестижнішими у світі нагородами, що присуджуються щорічно Американською академією кіномистецтва (AMPAS), вийшла на фінішну пряму.
Список номінантів оголосили актор-оскароносець Різ Ахмед («Звук металу» та «Довге прощання») та актриса та продюсер Еллісон Вільямс («М3ГАН»). Церемонію можна було побачити у прямому ефірі телеканалу ABC та на стрімінгових платформах, включаючи YouTube.
Головною сенсацією цієї стадії боротьби за “Оскарів” можна вважати успіх ексцентричної чорної комедії “Все, скрізь і відразу” (Everything Everywhere All at Once). Стрічка про пригоди американських азіатів, власників пральні, отримала 11 номінацій. Їй в потилицю дихають відразу дві картини – “На Західному фронті без змін” (All Quiet on the Western Front), новітня екранізація роману Е.-М.Ремарка про трагічну і криваву сутність Першої світової війни, і трагікомедія “Банші з Інішерина” ( The Banshees of Inisherin) про катастрофічну сварку двох колишніх друзів на ірландському острові. Обидві вони отримали дев’ять номінацій.
Ці три картини фігурують у найпрестижнішій оскарівській номінації «Кращий фільм». Компанію їм складають два найкасовіші проекти року – фантастичний епік «Аватар: Шлях води» (Avatar: The Way of Water) та пригодницький бойовик «Топ Ган: Меверік» (Top Gun: Maverick), а також музичний байопік «Елвіс» (Elvis ) про короля рок-н-ролу Елвіса Преслі.
Крім них, до цієї номінації увійшли частково автобіографічний фільм-спогад Стівена Спілберга «Фабельмани» (The Fabelmans), історія свавільної жінки-диригента «Тар» (Tár), історична драма «Жінки говорять» (Women Talking) про бунт жінок у меннонітській та політична сатира «Трикутник смутку» (Triangle of Sadness), свого роду продовження канського переможця «Квадрат».
«Трикутник смутку» викликав суперечливу реакцію критиків та глядачів. Але члени Академії явно висловили свої симпатії жовчному памфлету шведа Рубена Естлунда, який нагадує антибуржуазні фільми-декларації Луїса Бунюеля. У «Трикутника печалі» також номінації за найкращий сценарій та найкращу режисуру.
У режисерській категорії, як завжди, спостерігається дуже сильна конкуренція. Тут ми бачимо всіма шанованого голлівудського класика Спілберга («Фабельмани»), Тодда Філда («Тар»), який знімає рідко, але влучно, брутального насмішника Мартіна Макдону («Банші з Інішеріна») і завзятий дует двох незнайомців з одним ім’ям Квана і Шайнерта («Все, скрізь і одразу»). З режисерами-чоловіками у цій категорії змагаються їхні колеги-жінки – Сара Поллі («Жінки говорять»), Джина Прінс-Байтвуд («Жінка-король»/The Woman King) та Шарлотта Уеллс («Сонце моє»/Aftersun).
В акторських категоріях є визнані фаворити, яким вже на цьому етапі обіцяють перемогу. Серед акторів у головних ролях це Брендан Фрейзер, який зіграв у драмі «Кіт» (The Whale) затворника, професора коледжу, який страждає на ожиріння і переживає кризу у відносинах із сім’єю та друзями. У «Кіті», знятому Дарреном Аронофськи, Фрейзер майже невпізнанний, що збільшує його шанси. Адже академіки дуже люблять, коли актори за допомогою гриму та інших хитрощів кардинально змінюють свій зовнішній вигляд.
З Фрейзером змагаються Остін Батлер («Елвіс»), Колін Фаррелл («Банші з Інішеріна»), Біл Найі (Жити»/Living) та Пол Мескал («Сонце моє»). Усі п’ятеро отримали оскарівську номінацію вперше. Помітна відсутність Х’ю Джекмана, який переконливо зіграв у драмі «Син» роль батька.
У категорії «найкращий актор другого плану» перемогу пророкують вихідцю з В’єтнаму Ке Х’ю Квану, який зіграв у фільмі-фавориті «Все, скрізь і одразу». На нещодавній церемонії “Золотий глобус”, де Квана нагородили, він розповів, що його 12-річним хлопчиком зняв Спілберг у пригодницькому бойовику “Індіана Джонс та храм долі”. Декілька років тому він вирішив піти з акторської професії. Але нинішній успіх («Золотий глобус» та номінація на «Оскара»), звичайно ж, змінив його плани. Голівуд любить історію тріумфального повернення з небуття.
У категорії «найкраща актриса» фаворитами вважають Кейт Бланшетт («Тар») та Мішель Йео («Все, скрізь і одразу»). Крім них, у цю номінацію пробилися Ана де Армас («Блондинка»/Blonde), Мішель Вільямс (Фабельмани») та Андреа Райзборо («Раді Леслі»/To Leslie). Включення до цієї компанії Райзборо стало несподіванкою. У цій скромній малобюджетній мелодрамі вона грає нещасну жінку, алкоголічку, яка сама намагається виховувати сина.
Говорячи про претенденток на нагороду в категорії «найкраща актриса другого плану» найчастіше згадують Джемі Лі Кертіс, яка зіграла податкового інспектора, який виявляє демонічний характер.
У категорії «найкращий документальний фільм» фігурує стрічка режисера Деніела Роера «Навальний», яка розповіла про історію отруєння російського політика-опозиціонера Олексія Навального та його реабілітацію у німецькій клініці. Світова прем’єра цього захоплюючого політичного трилера відбулася на кінофестивалі Санденс рік тому, де вона стала тріумфатором, здобувши дві престижні нагороди – премію публіки у категорії «американські документальні фільми» та премію «Фаворит фестивалю».
У цій же категорії ми бачимо «важковаговика» кіносезону стрічку «Вся краса і кровопролиття» (All the Beauty and the Bloodshed) режисера Лори Пойтрас. На Венеціанському кінофестивалі вона здобула головний приз – Золотого Лева.
Ще один конкурент «Навального» – датський «Будинок із трісок» (A House Made of Splinters) режисера Саймона Вільмонта про дітей в інтернаті Донецької області. Вільмонт уже звертався до української тематики, поставивши фільм «Далекий гавкіт собак» про життя хлопчика та його бабусі у зоні збройного конфлікту.
Академіки також виділили документальну короткометражку «Вихід» (Haulout) Євгенії та Максима Арбугаєвих, зняте на Чукотці чесне та чарівне кіно про зміну клімату.
Безперечним фаворитом іноземної категорії критики вважають німецьку військову драму «На Західному фронті без змін».
95-а церемонія «Оскар» пройде в неділю 12 березня в театрі «Долбі» в Голлівуді і транслюватиметься телеканалом ABC та рядом стрімінгових сервісів. Її запрошено вести телевізійний ведучий та комік Джиммі Кіммел, який уже вів церемонії у 2017 та 2018 роках. Минулого року «Оскари» повернулися до формату шоу із ведучими після двох років без ведучих.
