У вівторок двоє цивільних загинули в результаті вибуху на території Польщі в Пшеводові, за кілька кілометрів від українського кордону. За даними уряду у Варшаві, українська зенітна ракета, запущена під час масованої російської атаки на Україну, швидше за все, впала туди. Влада Києва це заперечує. Кажуть, хочуть долучитися до розслідування.
“Ми виступаємо за спільне розслідування інциденту з ракетним приземленням у Польщі. Ми готові надати ті докази, які у нас є по російському сліду. Ми очікуємо від наших партнерів інформацію, на підставі якої зроблено висновок, що це буде Українська ППО», – написав у Twitter секретар РНБО Олексій Данілов.
У такому ж тоні висловився і глава українського МЗС Дмитро Кулеба. “Росія зараз просуває теорію змови про те, що українська ППО мала впасти на територію Польщі. Це неправда. Ми не повинні піддаватися російській пропаганді чи копіювати її меседжі”, – оцінив він.
Президент Республіки Польща Анджей Дуда наголошує, що немає однозначних доказів, які б свідчили про те, що Пшеводув постраждав від ракети, запущеної російською стороною. Це мала бути ракета, випущена українською ППО. Такої думки дотримується і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
Однак обидва не сумніваються, що, як заявив Дуда, “провина за цю трагічну подію лежить на російській стороні”, яка у вівторок масовано обстріляла територію України. “Росія несе повну відповідальність за продовження незаконної війни проти України”, – сказав Столтенберг.
На головній сторінці Gazeta.pl ми ведемо пряму трансляцію – також протягом ночі – у зв’язку з вибухом ракети в Польщі:
На запитання брюссельського кореспондента Польського радіо Беати Пломецької генсек НАТО відмовився відповідати на питання про можливе посилення протиповітряної оборони сусідніх з Україною країн Альянсу. Він лише сказав, що цю оборону вже було посилено після повномасштабного вторгнення Росії в Україну наприкінці лютого.
Столтенберг також високо оцінив реакцію польської влади та держав-членів. “Союзники по НАТО відповіли розумно та відповідально”, – додав він. Реагування на такі ситуації – це, як сказав Столтенберг, здатність знаходити баланс між рішучістю та швидкістю зі спокоєм та уникненням непотрібної ескалації. – Члени НАТО погоджуються, що пильність і дії повинні бути тісно координованими, – підкреслив глава Альянсу.
