Мем з Джорджем Оруеллом, у якого волосся стає дибки від читання книги «2024», для підприємця Дмитра Силіна з російського міста Іваново виглядає не як жарт, а як реальність. Дмитро – співзасновник іванівської бібліотеки імені Джорджа Оруелла, і днями його (Дмитро) в Росії оголосили в розшук.
Сам він зізнається: ця новина зовсім не стала несподіванкою. Раніше на Дмитра вже було заведено аж дві кримінальні справи: одна на самому початку війни — за те, що разом з адвокатом Анастасією Руденко роздавав перехожим книги Оруелла на вулиці («дискредитація армії РФ»), друга приблизно рік тому — за те, що під постом про відкриття в одній з іванівських шкіл меморіалу на честь загиблих в Україні випускників Дмитро написав: «Імена вбивць не можна вішати на школах» (повторна дискредитація армії РФ).
«Фінансування бібліотеки було повністю на мені, – розповідає Дмитро. — Тобто ми не збирали пожертвувань. Єдине, що брали у людей, — книжки, які вони самі приносили до бібліотеки». За словами Дмитра, ідея бібліотеки Орвелла місцевим жителям сподобалася. При цьому, зізнається підприємець, було й не дуже приємне відкриття: «Я не очікував, що так мало читають люди. Кількість відвідувачів бібліотеки не була великою, незважаючи на те, що ми привозили книги прямо на замовлення. Ми замовляли книги у найбільшому магазині в Росії і могли привезти будь-який твір, причому власним коштом».
«Хранителькою» бібліотеки Джорджа Орвелла стала місцева мешканка Олександра Карасьова — кандидат історичних наук, колишній університетський працівник. Олександра та Дмитро були спостерігачами на президентських виборах у 2018 році — тоді й познайомились. У серпні 2022 року Олександра приєдналася до проекту Дмитра та почала працювати бібліотекарем.
«З кінця жовтня 2022 року ми стали не лише видавати книжки, а й проводити заходи, – згадує Олександра. – Ми дивилися фільми, наприклад, “На Західному фронті без змін”. Одним словом, дивилися фільми з якимось громадським звучанням чи бекґраундом. Наприклад, “Холодне літо 53-го”. Ми також дивилися новинки, які дозволяли думати, зіставляти сюжет із тим, що відбувається в нашій країні».
Одним із напрямків роботи бібліотеки стала феміністська повістка (Іванівський Центр ґендерних досліджень — один із найстаріших у Росії ґендерних організацій — у 2021 році був визнаний «іноземним агентом» — Г.А.). Саме Жіночий фестиваль у 2023 році став приводом для уваги з боку силовиків, розповідає Олександра.
«Два рази такого роду люди заходили, питали: Чи реально це бібліотека? Які у вас книжки? А що ви ще робитимете? Звідки маєте фінансування? Де є засновник бібліотеки? Ось такі питання. А одного разу зайшла начебто звичайна людина — бібліотекою поцікавитись. І раптом питає: “А за що ви так не любите Росію?” Я здивувалася, сказала, що ми взагалі свою країну любимо і законодавство дотримуємося. Він сказав: “Я б своїми руками задушив тих, хто проти Росії виступає. Розвернувся і вийшов”.
Дмитру Силіну через порушені проти нього кримінальні справи довелося залишити Росію. Наразі підприємець живе в Грузії, де відкрила філію бібліотеки Джорджа Орвелла.
«Є велика бібліотека, — Дмитро показує нашому кореспондентові у Тбілісі кімнати із книгами. — Тут дві кімнати загальною площею 100 метрів. Бібліотека фінансується повністю за мій рахунок. Куплено обладнання, стелажі, книги. Тут ми можемо робити все, що хочемо, на відміну бібліотеки в Росії. Ось нещодавно був показ чудового фільму Марка Захарова “Вбити дракона”. Було п'ятнадцять людей, що досить багато для російського ком'юніті у Тбілісі. При цьому дві третини — це молодь і вони вперше дивилися цей фільм».
Бібліотека в Іванові, за словами Дмитра та Олександри, за ці два роки також зуміла об'єднати людей за поглядами та інтересами. Серед постійних відвідувачів бібліотеки багато молоді, студентів і навіть школярів. Але що буде з бібліотекою тепер — невідомо. Після від'їзду Дмитра до Грузії управляти основним бізнесом йому стало набагато складніше, виникли проблеми із контрактами. У результаті будівлю бібліотеки, яка була у його власності, довелося продати.
Наприкінці травня у бібліотеці Орвелла в Іванові пройшла остання лекція. За рішенням читачів та засновників бібліотека переїде до офісу іванівського відділення партії «Яблуко». Але це рішення – тимчасове. За словами Дмитра, він не хотів би, щоб бібліотека була пов'язана з якоюсь політичною силою, а ще каже, що не хоче перетворювати бібліотеку на бізнес-проект. Загалом на її майбутнє саме в Росії він дивиться з песимізмом і зараз зосереджується на Тбілісі.
«Ми тут обговорюємо будь-які способи, будь-які заходи, будь-які акції, які можуть реально допомогти у боротьбі проти путінського режиму. Тут немає табу на обговорення будь-яких тим, чим це мене влаштовує абсолютно. Бібліотека в Росії цього робити не може», – каже Дмитро.
Олександра Карасьова, яка весь останній місяць працювала в бібліотеці безкоштовно, своєю чергою зізнається: їй дуже хочеться продовжувати бути причетною до цього проекту.
«Я працюю заради того, щоб у нашої країни було нормальне майбутнє, бо один досвід зміни суспільного устрою кінця 80-х — початку 90-х показав, що люди, які виросли без досвіду політичної діяльності, програють. Ними можна маніпулювати, що, власне, і сталося у нашій країні. А нинішнє молоде покоління таки має досвід участі в демократичних процедурах», — підсумовує Олександра.
