«Шпигунство є головним завданням російського посольства в Берліні», — каже Хелен Бубровскі в недільному випуску Frankfurter Allgemeine Zeitung. Автор пише, що на початок року більше третини з близько трьох сотень співробітників російського посольства мали дипломатичний статус. Фактично це були співробітники різних російських служб – СВР, ФСБ, ГРУ та інших. У квітні їх кількість зменшилася – німецький уряд визнав персонами нон грата 40 дипломатів і видворив їх з країни. “Але інші залишилися”, – підкреслив журналіст “ФАС”.
Бубровський зазначив, що в Німеччині багато говорять про російські кібератаки, тоді як інша форма отримання інформації майже невідома – “підтримка соціального контакту без загрози”. Автор замовив, що немає конкретних цифр щодо масштабів цієї проблеми – спроби налагодити контакти з політиками та інформації про те, скільки випадків такі спроби були успішними.
Більше інформації зі світу можна знайти на головній сторінці Gazeta.pl
За словами Бубровського, російські агенти проявляють “особливу креативність”. Журналіст описує вигадану ситуацію, коли співробітник російських служб вступає в контакт з німецьким політиком через його хобі – велоспорт. Росіянин зустрічається зі своєю жертвою перед банком на Унтер-ден-Лінден, починає розмову про велосипеди, пропонує нове спорядження у вигляді послуги. Незабаром кавалери влаштовують спільну подорож. Росіянин веде розмову на економічні теми, а політик, який працює в економічному комітеті Бундестагу, розповідає те, що знає. Він не знає лише про те, що його відповіді потрапляють на сервер російських служб, – читаємо у «ФАС».
Російські агенти видають себе за бізнесменів, науковців, а найпопулярнішим є дипломатичне прикриття, бажано культурним аташе. Перша зустріч ретельно спланована. Перед цим досліджується оточення контактної особи та створюється її профіль. Шукаються слабкі місця, пише Бубровський.
Автор зазначає, що підготовчу роботу часто беруть на себе «експоненти». Вони не повинні бути росіянами. Їхнє завдання – визначити потрібних людей. Вони організовують зустрічі та підбирають людей, які можуть зіграти роль джерела інформації. Зазвичай вони також встановлюють перші контакти. Потім призначають зустріч з обранцем на наступний тиждень. Потім з’являється третя особа – «друг», а фактично агент, який бере на себе контакт. Завдяки цьому працівники сервісу значно економлять час.
Німецька академія захисту конституції (AfV) регулярно попереджає людей, яким загрожує стеження. Відколи в Україні почалася війна, загроза зросла. Як можливо, що ці методи все ще працюють? — запитує Бубровський. Зрештою, навіть найбільш емоційно заангажовані друзі Росії повинні були помітити, що вони неправильно оцінили наміри російської влади. Чому вони не стають недовірливими, коли до них звертається росіянин і цікавиться інформацією?
За словами Бубровського, є багато причин, які роблять цей метод успішним. «Багато людей довірливих і млявих», – пише автор. Крім того, є гордість, яка широко поширена серед політиків. Люди абсолютно скромні не вирішуються йти в політику з усією її жорстокістю, пояснює журналіст «ФАС». Якщо виникне невдоволення, то у російських агентів завдання легке. Бубровський перераховує, що причиною розчарування може бути програш у боротьбі за владу або відчуття, що власна кар’єра йде не так, як очікувалося. Агенти володіють мистецтвом компліментів: «Який мудрий аналіз», «Не віриться, що ви ще не заступник голови депутатського клубу». Після таких компліментів надана інформація зазвичай посилюється.
Агенти ретельно збирають інформацію, яка компрометує контактну особу. Любовний зв’язок, інтрижка проти колег – все може виявитися корисним. Служби можуть шантажувати політика погрозами розголошення інформації. Співпраця зі спецслужбою карається. «Ви нам стільки розповіли і стільки за це отримали, що вам від цього не вибратися», – звучить можлива загроза.
Німецька контррозвідка намагається запобігати таким ситуаціям. AfV надсилає інформацію про діяльність іноземних служб особам, які працюють у сфері політики, економіки та адміністрації. Він також дає поради. Особливо велика небезпека на початку парламентської каденції. 279 із 736 депутатів вперше отримали місце в Бундестазі. Їхнім колегам також часто бракує досвіду. Після агресії Росії проти України Управління захисту конституції оприлюднило інформацію про правила безпеки політики та управління. У документі містилася порада звести до мінімуму спілкування з партнерами з Росії.
Такі застереження не діють на людей, які добровільно співпрацюють з російськими службами і добре на цьому заробляють. Тут має діяти кримінальне право, – читаємо у «ФАС».
Минулого року в Бундестазі засудили чоловіка, який працював у компанії, що контролює електронні пристрої. Він передав співробітнику російського посольства, фактично агенту ГРУ, контури фундаментів парламентських будівель, за якими можна було визначити розташування та номери офісів. У квітні було винесено вирок науковому співробітнику Аугсбурзького університету, який співпрацював з російською службою.
Наприкінці Бубровський нагадує про успіхи радянських агентів під час Другої світової війни, які постачали Москві інформацію про стратегію союзників. “Це не тільки матеріал для шпигунського фільму. Це ще й попередження”, – підсумовує журналіст “ФАС”.
Стаття на сайті Deutsche Welle.
