Захоплений у травні квартал у Попасній потрапив з артилерії. За словами росіян, ракети HIMARS. Українці змогли націлити їх на конкретну клітку завдяки фотографіям, опублікованим 9 серпня в мережі одним із російських військових кореспондентів Сергієм Средою. Видно кілька найманців у масках і чоловіка, дуже схожого на Пригожина (з-під уніформи стирчить характерний золотий годинник).
За ними на стіні табличка з адресою. Також є багато особливостей будівлі та її оточення. Українцям без проблем було дізнатися, де були зроблені фотографії. Решта було формальністю.
Нижченаведена тема TT містить багато фотографій, що демонструють описані ситуації.
Який саме був ефект нападу, невідомо. Російські Telegram-канали, які розповідають про війну з точки зору вагнерівців, повідомляють про попадання в «командний пункт» і неуточнені втрати. З руїн діставали фотографії поодиноких поранених чи вбитих. Попадання припадали на перший поверх або виступаючу над землею частину підвалу. Подекуди видно, що вибухи спустошили підвали будівлі, де насправді міг бути схований командний пункт. Сам блок досі стоїть. Український губернатор Луганської області Сергій Гайдай стверджує, що загинули понад сотню найманців.
Серед постраждалих напевно є анонім, який веде дуже популярний Telegram-канал «Szara Strefa», за яким стежать 250 тисяч осіб. Його використовували для репортажів про війну з точки зору найманців групи Вагнера та поширення їхньої пропаганди. Останній запис було розміщено 13 серпня з Попасної. Через півтора десятка годин відбулася українська атака. Смерть автора каналу підтвердили й інші пропагандисти, пов’язані з вагнерівцями.
Спочатку також ходили чутки, що самого Пригожина вбили. Вони мали викликати паніку в усій структурі групи Вагнера та серед його партнерів у легальному бізнесі. Однак чутки були швидко спростовані. Є фото, на яких Пригожин в компанії відомого найманця з «Вагнера» Андрія Богатова оглядає місце теракту. Варто нагадати, що Пригожин роками офіційно відмежовувався від будь-яких зв’язків із групою Вагнера. Хоча поширена думка, що він був його фактичним наглядачем від імені Кремля.
На сайті PR-служби групи Конкорд олігарха навіть з’явилася дивна заява про його присутність у Попасній. Його перша частина — це процитоване запитання російського журналіста, який цікавиться, чому на цих фотографіях видно Пригожина, хоча він роками заперечував будь-які зв’язки з групою Вагнера. Такою була відповідь самого олігарха:
Я не думаю, що було б більш значущим визнавати свої зв’язки з групою Вагнера. Пригожин може більше не піклуватися про зовнішній вигляд. Він сам і більшість його підприємств перебувають під санкціями Заходу. Так було і до нинішньої війни з Україною, тому що група Вагнера брала і бере участь у війні в Сирії, в Лівії, в локальних конфліктах в ряді африканських країн, а також в агресії проти України з 2014 року. Фактично, де б не з’являлися її найманці, їх швидко звинувачували у військових злочинах. У мережі не бракує записів звірських вбивств вагнерівців. З цієї причини вони з самого початку є мішенню західних країн.
По-друге, йому було вигідно поширити інформацію про те, що Пригожин був керівником групи Вагнера. Його найманці стали дуже важливим елементом російської війни з Україною. Їх значення зростає порівняно з масштабом проблем, з якими стикається регулярна російська армія, яка виявилася набагато менш ефективною, ніж могло здаватися. Саме найманці ПВК «Вагнера» стали найкращою піхотою Росії та відіграли значну роль у деяких з найбільших успіхів Донбасу. Вони мали стати вирішальними в захопленні сильно укріпленої Попасної, де українці протистояли потужним російським атакам від початку війни до кінця травня. Вони також мали відіграти велику роль у подальших боях у Сєвєродонецьку, а зараз нібито ведуть наступ на Бахмут і Соледар.
Репутація вагнерівців постійно зростає і вже набуває в Росії міфічних масштабів. Навіть за кордоном найманців Пригожина часто описують як якесь суперособове формування елітних екскомандос. Вони насправді далеко звідти. На початку, у 2013-14 роках, це дійсно була відносно невелика група, яка складалася переважно з колишніх співробітників російських служб і спецназу. Зазвичай 35-55 років з великим стажем. Сильно вмотивовані люди, не тільки з дуже хорошою (для Росії) зарплатою 0,5-2,5 тисячі доларів на місяць, а й часто ідеологічно. У рядах групи ніколи не бракувало всіляких крайніх націоналістів. Її формальний засновник Дмитро Уткін, колишній підполковник спецназу військової розвідки ГРУ, навіть має на собі татуювання нацистської символіки Waffen-SS.
Однак донині кількість вагнерівців значно зросла. Оскільки вони виявилися корисним інструментом, попит на них зростав. Якщо спочатку їх було кілька сотень, то тепер має бути близько 10 тисяч. Довелося відповідно знизити стандарти, щоб знайти стільки претендентів. Крім того, боротьба з регулярною українською армією відрізняється від боротьби з різними видами нерегулярного ополчення на Близькому Сході чи в Африці. Втрати значно зросли, прорідивши ряди найстарших і найдосвідченіших вагнерівців. Проте найманці все одно є явно вищим рівнем, ніж середньостатистичний російський солдат, якого штовхають атакувати українські позиції. Вони мають кращу підготовку, краще особисте спорядження і принаймні частково компетентні командири.
Однак офіційно «Вагнера» не існує, оскільки наймання в Росії заборонено. Формально його засновником є Уткін, але насправді ідея і команда виходили з вищих поверхів Кремля і Генштабу. Ймовірно, Пригожина обрали для реалізації через хороші стосунки з Путіним і досвід роботи в тіньовому бізнесі. Вони обидва були знайомі з 1990-х років, коли нинішній президент працював у місцевій адміністрації Санкт-Петербурга. На момент розпаду СРСР Пригожин був дрібним кримінальником із багаторічною тюремною карою, але опинився вдома в жорстоких реаліях Росії 1990-х.Діючи на межі легального бізнесу та У кримінальному світі він почав розбагатіти на продажі хот-догів. Потім він засновував або переймав все більше і більше серйозних бізнесів у сфері громадського харчування, поки не став одним із найсерйозніших рестораторів міста. Завдяки цьому він добре познайомився з Путіним і багатьма людьми з його найближчого оточення, які згодом переїхали з ним до Кремля. Пригожин і його компанії стали отримувати величезні замовлення на забезпечення харчуванням шкіл, офісів і різних державних установ. У 2012 році він виграв величезний контракт на харчування російської армії. І саме з грошей за цим контрактом, навмисне «трохи» завищеним, профінансували початок діяльності групи Вагнера.
Пригожин (П) показує прем’єр-міністру Путіну один із своїх харчових заводів Фото Kremlin.ru
Організація заснована і теоретично досі є повністю незалежним від держави утворенням. Проте, за даними російських журналістів-розслідувачів, фактично підпорядковується Генштабу й опосередковано Кремлю. Група Вагнера має широко використовувати інфраструктуру російської армії. Після початку війни Москві довелося міцніше натягнути кермо, і почалося майже ручне управління. Військові мали безпосередньо взяти під свій контроль добре функціонуючу мережу вербування Вагнера. Під їхнім прапором, який має набагато кращу репутацію, ніж Збройні сили РФ, шукають людей, які готові компенсувати збитки, завдані Україні.
Через успіхи найманців на полі бою та важливу роль їхньої вербувальної мережі у заповненні прогалин у кадровому складі Пригожин мав суттєво просуватися в оточенні Путіна. Мабуть, тому він особисто контролює ситуацію в районі бойових дій, на фото виглядає задоволеним собою, відповідає на запитання журналістів так само, як відповідає. Його формально нелегальна організація найманців, навпаки, зростає разом із державою та її збройними силами. Це яскравий приклад того, що це за держава сьогоднішня Росія, де держава, спецслужби і злочинний світ перетинаються. Дійшло до того, що теоретично другі збройні сили світу вимагали такого роду відносин з найманським формуванням.
Проста справа. Я пішов гуляти і гуляв. Я йшов і йшов, а ліс ставав все темнішим і темнішим, а будинки все меншими і меншими. Раптом бачу, стоять вагнерівці, а з ними кореспондент Середа. Тому я кажу: «Ой, чудово, вагнерівці!» Вони відповіли: «О, здорово, Пригожин!» І ось повне пояснення цієї ситуації.
