Вони відмотують час тому – у світ передвоєнної Одеси, замальовки портового міста, знімки людей – як передбачення того, що відбувається в Україні майже рік. Передчуття війни – патиною на всіх знімках.
Книга фотографій під назвою ODESA увійшла до топ найкращих арт-збірників за 2022 рік за версією американського журналу Time. Автор – американка українського походження Олена Ємчук.
«Усі ці речі мають зараз зовсім інше значення, – Олена Ємчук вказує на одну із своїх фотографій. – Тут ти схожа на панка, ти просто дитина, носиш одяг, де написано – “пекло”. Але зараз в Україні це реально. Реальне пекло. Справжній».
Олена Ємчук – культовий фешн-фотограф, у її об’єктиві зазвичай – модний та голлівудський бомонд, але з початку повномасштабної війни мода розмита. Фокус – в Україну. Олена за народженням – киянка. Дитиною була в Одесі багато разів, в 11 років із батьками іммігрувала до США. Ці фотографії зроблені під час двох її останніх поїздок до Одеси – у 2014 та 2019 роках. Тисячі знімків склалися у фотокнигу. Вона увійшла до топ найкращих арт-збірників за 2022 рік за версією американського журналу Time. Український музей Нью-Йорка зміг розмістити лише частину знімків.
«Вони давно готувалися. Україна готувалася. І це жахливо – постійно пам’ятати, що будь-якої миті хтось може просто увійти в твій дім і забрати все з твого життя, твою сім’ю чи твою душу. Україна, українці для мене зараз найхоробріші, найнеймовірніші люди у світі», – каже Олена Ємчук.
Хроніка любові до Одеси мовою портрета, світлотіней та деталей. На знімках – лише молоді особи. Покоління, якого дуже скоро прийде велика війна.
Російська служба Голосу Америки: Ви сказали, що зараз спілкуєтеся з більшістю цих людей, з вашими героями. Ви знаєте, що сталося із цією дівчиною?
Олена Ємчук: Я не знаю. І я постійно думаю про це. Я дивлюся на її обличчя і думаю про те, що могло статися. Вона зовсім дитина. Я спитала тоді її та інших хлопців: чому ви йдете до армії? Вони казали – очевидна причина – Путін забрав Крим, що нам робити? Ми маємо захищати нашу країну.
У квітні польська редакція журналу Vogue винесла на обкладинку малюнок Олени Ємчук – на знак солідарності з Україною.
На відкриття виставки підтримати подругу прийшла супермодель і фотограф Хелена Крістенсен.
«Я була в Україні кілька разів. І те, що тут зорово представлено, нагадує мені те, що я бачила, коли була там. Олена має чудове око. Вона гарна в пошуку об’єктів і чудово вміє комбінувати та використовувати природне світло. Люди з України такі гарні зовні. У їхніх очах – душа», – каже Хелена Крістенсен, яка є ще й Послом доброї волі під егідою Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.
На цій посаді Хелена Крістенсен їздила в Україну ще у 2017 році, коли прокремлівські сепаратисти лише розпалювали конфлікт у східних регіонах України. З цієї поїздки Хелен привезла незліченну кількість фотографій старих, дітей, що залишилися без даху над головою. Документальні свідчення агресії, яку в лютому 2022 року Росія наростила до повномасштабної війни.
Директор Українського музею Пітер Дорошенко представив на відкритті ще одну роботу Олени Ємчук, новий творчий проект – фільм «Маланка». Містична історія відбувається під час святкування язичницького свята «Маланка» в одному безіменному селі десь у Карпатах. Усі зйомки були зроблені ще до пандемії, і на екрані, як і у фотографіях, – тривожність та передчуття біди.
«Зараз більше крихкості у світі, ніж будь-коли. Зараз багато зламано», – каже Пітер Дорошенко.
Представлені у музеї та знімки українського воєнкору Макса Левіна – його та його напарника було знайдено вбитими у Бучанському районі Київської області у квітні минулого року. Розслідування міжнародної правозахисної організації «Репортери без кордонів» показало – журналісти загинули після допитів та тортур російських військових.
Олена Ємчук ніколи не була у зоні бойових дій і, за її визнанням, навряд чи змогла б бути фронтовим фотографом:
«Я глибоко поважаю фронтових фотографів. Я маю на увазі не тільки їхню здатність бути хоробрими, але й здатність фокусуватися. Я не думаю, що в мене вийшло б. Я не змогла б тримати камеру, коли довкола щось жахливе».
ГА: «Коли під час інтерв’ю запитують – хто ви? Як ви відповідаєте – українка чи американка?
«Я завжди казала, що я українка. Ще до війни. Я не можу бути ніким іншим. Лише українкою».
