Щовівторка Рюдігер Ланселле сідає в автомобіль і їде до військового аеропорту Бундесверу в землі Рейнланд-Пфальц на заході Німеччини. 83-річний активіст миру сидить у кріслі біля воріт і починає мовчазний протест. Його мета: «Щоб пістолет, який знаходиться в Бючелі, був вилучений і знищений», — каже DW у телефонній розмові.
У Бючелі знаходиться близько 20 ядерних бомб. У разі атаки американські водневі бомби B61 скинули б німецькі пілоти. Ланселле протестує проти такого залучення Німеччини до «ядерного обміну».
Ще півроку тому здавалося, що мирні активісти, такі як Ланселле, можуть мати підтримку більшості в Німеччині. «Без’ядерна Німеччина» також є метою партій, що утворюють правлячу коаліцію. Після нападу Росії на Україну та ядерних погроз Кремля це здається історичним.
Згідно з нещодавнім опитуванням Infratest-dimap для ARD TV, зараз 52 відсотки німців виступають за те, щоб залишити атомні бомби в Німеччині. Рік тому – за аналогічним опитуванням – було лише 14 відсотків.
Ланцель також вважає, що німці навчилися любити атомні бомби. – Я завжди ставлю ще один біля свого стільця, щоб люди відчували запрошення до розмови. Але поки ніхто не приходить і не каже: ти правий, – додає активіст.
З 2023 року атомні бомби Buechel будуть замінені новими B61-12. Це сучасна зброя, яка не тільки може бути спрямована в ціль. Його вибухову силу також можна програмувати по-різному. Критики побоюються, що це послабить опір фактичному використанню зброї.
США витратять приблизно 10 мільйонів доларів на модернізацію своїх ядерних бомб. У свою чергу Німеччина інвестує мільярди євро в літаки F-35, придатні для перенесення ядерної зброї.
Після десятиліть ядерного роззброєння всі ядерні держави зараз витрачають багато грошей на нові ядерні боєголовки та системи їх доставки, такі як ракети, кораблі, підводні човни та літаки. «Всі ці країни зайняті модернізацією своїх арсеналів», — зазначає Ганс Крістенсен, експерт Інституту дослідження миру SIPRI. – Держави все більше уваги приділяють ядерній зброї.
Особливо виділяється одна країна. «Ніхто так не збільшує кількість ядерної зброї, як Китай», — каже Д. У. Крістенсен. – Ми не знаємо чому, тому що Китай просто не хоче про це говорити. Вони не коментують будівництво шахт, які, ймовірно, призначені для балістичних ракет. За останні два роки Крістенсен ідентифікував близько 300 таких силосів на супутникових знімках.
«Можливо, Китай стурбований тим, що його нинішній арсенал не витримає ядерного удару США», — каже Крістенсен. – А може, це реакція на те, що протиракетна оборона в майбутньому буде кращою і Китай хоче мати можливість поразки таких систем боєголовками. Одне можна сказати напевно: президент Сі Цзіньпін хоче мати армію «світового класу», озброєну до зубів ядерною зброєю.
Тому було б важливо зобов’язати Китай міжнародними договорами не збільшувати свій арсенал понад певну кількість, каже Крістенсен. – Китайців це поки не цікавить. Вони відхиляють усі пропозиції, – додає він.
Незабаром США і Росії також не доведеться дотримуватися верхньої межі. Тому що у 2026 році закінчується дія Нової угоди СНО про скорочення стратегічних озброєнь. Цей механізм є останнім залишком колись великої системи контролю над озброєннями. Він обмежує кількість стратегічної ядерної зброї, наприклад, ракет великої дальності. – Беручи до уваги війну в Україні та ситуацію в Республіканській партії США, нова угода виглядає малоймовірною, – каже Крістенсен.
Більше інформації з країни та світу на домашній сторінці Gazeta.pl
Таким чином може початися нова ядерна гонка між Китаєм, Росією та США. – Однак це стосується і дуже динамічно діючих нових країн з ядерною зброєю, таких як Індія, Пакистан і Північна Корея, – побоюється експерт SIPRI. Таким чином, загроза ядерної війни набагато більша, ніж це було десять років тому. – Ми живемо в нову еру ядерних загроз, – оцінює він.
Особливо яскраво ці загрози описує російське державне телебачення. – Якщо все буде так, як було досі, то виживуть тільки мутанти на Байкалі, – заявив кілька днів тому телеведучий і рупор Путіна Володимир Соловйов. – Решта світу загине від великого ядерного удару.
Росія, схоже, хоче зберегти страх перед своїм потужним ядерним арсеналом. Це для того, щоб країни НАТО не долучилися безпосередньо до оборони України. Ця логіка також спонукає інші країни, такі як Іран, шукати ядерну зброю, щоб забезпечити свій імунітет.
Таким чином, бачення світу без ядерної зброї відступає. Про це знає і німецький активіст Ланселле. – Так, це боротьба з вітряками, – зізнається він. Однак як християнин він відчуває себе зобов’язаним боротися за світ без насильства. «Я не знаю іншої зброї, крім молитви», — каже він. Ось чому Лансель хоче продовжувати сидіти біля воріт Бючеля та протестувати проти ядерної зброї — мовчки і, мабуть, теж наодинці.
Стаття на сайті Deutsche Welle. Ви можете прочитати все за цим посиланням
