– Ризик застосування Росією ядерної зброї існує, але, на мою думку, він дуже віддалений, – каже Gazeta.pl Артур Качпржик, аналітик Польського інституту міжнародних справ, який спеціалізується, зокрема, на питанні стратегічного стримування із застосуванням ядерної зброї.
Головним аргументом того, що немає ризику неминучого застосування Росією ядерної зброї, є душевний спокій НАТО. Російський ядерний арсенал знаходиться під постійним наглядом. Підготовка до його використання була б видна тим, хто знає, де шукати і має що робити. Наприклад, бомби або боєголовки повинні транспортуватися зі спеціальних центральних складів ядерної зброї до підрозділів, які їх використовуватимуть. – Американці від початку війни повідомляють, що не бачать жодних змін у діяльності російських ядерних сил, – каже Качпржик.
Незважаючи на це, нещодавня промова Путіна щодо оголошення мобілізації та проведення референдумів на окупованих територіях України викликала занепокоєння. Не бракує спекуляцій, що як тільки їхні жителі висловлять переважну більшість (бажано понад 100 відсотків, оскільки ці референдуми, очевидно, не є ані законними, ані не заслуговують на довіру) бажання приєднатися до Росії, Кремль оголосить про свою готовність захистити їх від Українські контр-правопорушення будь-які можливі шляхи. У тому числі ядерну зброю, згідно з російською доктриною, яка передбачає її використання в умовах загрози територіальній цілісності Росії.
За словами Качпржика, це не так точно. – Останні погрози Путіна були неоднозначними. Російський лідер, звичайно, хоче налякати, але, можливо, свідомо залишає собі поле для маневру, вважає аналітик. Російський президент не сказав прямо, що якщо українська армія увійде на територію, яку хоче анексувати Росія, буде застосовано ядерну зброю. – Він говорив про готовність використати це для «захисту територіальної цілісності Росії», але в уривку з виступу, присвяченому не Україні, а НАТО, – наголошує Качпржик.
За словами аналітика, ці нещодавні пропозиції Путіна були ще менш зрозумілими, ніж ті, що звучали перед початком війни щодо Криму. – Тоді Путін пригрозив, що спроба відібрати півострів у Росії призведе до «війни, в якій не буде переможців». Він говорив про це в контексті можливого вступу України до НАТО, – нагадує Качпржик. Таке формулювання є очевидним відсиланням до глобальної ядерної війни, руйнівної для всієї цивілізації.
Кремль взагалі лякає НАТО більше, ніж Росію. – Всупереч неоднозначним сигналам, які надсилаються Україні, загроза застосування ядерної зброї проти Альянсу є очевидною, якщо він вступить у війну, – каже Качпржик. Росія також припускала, що може відповісти Україні на ядерну зброю з країн НАТО, але, звичайно, нічого не зробила. – Адже це було б надзвичайно ризиковано і суперечило б бажанню перешкодити НАТО втручатися на боці України, – каже аналітик.
Незважаючи на це, не можна ігнорувати однозначні ядерні загрози. Навіть якщо їх достовірність викликає сумніви. – Тому американці чітко повторюють, що застосування ядерної зброї, в тому числі проти України, було б катастрофічною помилкою для Путіна і Росії. Зараз так зробили, і це було дуже добре, – каже Качпржик.
Радник президента Джо Байдена з питань безпеки Джейк Саллівейн заявив CBS у неділю, що Вашингтон чітко дав зрозуміти Кремлю під час приватних переговорів віч-на-віч, що будь-яке використання ядерної зброї матиме «катастрофічні наслідки для Росії, і що» США та їх союзники будуть Таким чином американці впливають на російські розрахунки вигод і втрат, вважає аналітик PISM, додаючи, що остаточне рішення про застосування ядерної зброї буде результатом підрахунку вигод і втрат для Путіна.
Ключове питання для російського лідера – чи гарантує це йому перемогу у війні. – Зовсім ні. Фронт досить довгий, а українські підрозділи настільки розпорошені, що Росії довелося б використовувати велику кількість боєголовок. Наслідки цих вибухів також вплинуть на її війська та території, які вона контролює та хоче окупувати, – каже Качпржик.
Застосування ядерної зброї також могло бути спрямоване на те, щоб змусити українців піти на політичні поступки, на практиці – здатися. – Це був би напад, спрямований насамперед на те, щоб показати, що Росія готова застосувати ядерну зброю, – каже аналітик і пояснює, що мова не йшла б про скидання бомби на центр Києва, а, наприклад, про демонстрацію шляхом підриву невеликого заряду над якась незаселена територія. Навіть Чорне море. Можливо, напад на велику військову базу або елемент критичної інфраструктури, наприклад електростанцію.
– Але що, якби українці не здалися після такого удару? Я вважаю, що вони продовжуватимуть боротьбу, – каже Качпржик. Українці на чолі з президентом Володимиром Зеленським неодноразово давали зрозуміти, що не мають наміру здаватися. – Понад півроку розгрому країни ударами звичайними озброєннями не змусили їх це зробити, і це мало більший руйнівний ефект, ніж мали б якісь ядерні удари. То що могли зробити росіяни? Здійснювати більше атак, збільшуючи загрозу собі та ризик міжнародної відповіді? – каже аналітик.
Застосування ядерної зброї, вперше з 1945 року, і в такій неоднозначній ситуації (це не тотальна світова війна, в якій уже загинули мільйони і можуть бути вбиті ще мільйони), мало б непередбачувані наслідки. Не прямо, тому що наслідки ядерних вибухів добре вивчені. Йдеться про непрямі наслідки політичного характеру на міжнародній арені. Десятиліттями було широко визнано, що використання ядерної зброї є абсолютно неправильним і останнім заходом. Неймовірно, тому що несе загрозу зникнення для всього людства. Якби Росія використала це для спроби шантажувати локальний конфлікт, причому в країні, де його ще немає, весь міжнародний порядок похитнувся б.
– Росії довелося б враховувати не лише ризик втручання США (та їх союзників), а й поглиблення міжнародної ізоляції. Також такими країнами, як Китай та Індія, які ще не ввели проти нього санкцій. Цілком можливо, що використання ядерної зброї не тільки не вирішило б проблем Росії, але й створило б їх ще більше, каже Качпржик. Тому, на його думку, немає жодних ознак того, що росіяни щиро прагнуть це зробити.
– Проте, як ми вже бачили під час цієї війни, Путін може помилятися і приймати рішення, які згодом будуть йому невигідні, – наголошує аналітик PISM. Тому, на його думку, ризик застосування російським президентом ядерної зброї не можна ігнорувати і від цього потрібно постійно стримувати. Тобто переконуючи, що він більше втратить, ніж отримає. – Так що бачення страждань від наслідків застосування ядерної зброї гірше, ніж бачення програшу у цій війні, – каже він.
