Через чотири місяці після катастрофи на Одері, яка призвела до масової загибелі риби та інших річкових організмів, винуватець забруднення досі невідомий.

– Зловмисника може встановити лише польська сторона. Я рада, що прокуратура у Вроцлаві веде провадження в цьому напрямку, – каже Штеффі Лемке, міністр навколишнього середовища, яка відвідала Національний парк Долина Нижнього Одеру в понеділок (12.12.2022). Його території сильно постраждали внаслідок серпневої катастрофи.

Хоча польська та німецька позиції щодо забруднення Одеру відрізняються одна від одної, Лемке бачить «певну зміну» з позитивного боку. На її думку, польська сторона спочатку була переконана, що оскільки безпосередню загибель риби спричинили токсичні водорості, це було стихійне лихо. З самого початку німці стверджували, що головною причиною є людська діяльність і скидання солі в річку Одер. Вони в поєднанні з високою температурою і низьким рівнем води викликали цвітіння водоростей і призвели до загибелі риби.

– Ви бачите, що польська сторона все більше визнає, що за катастрофою стоять викиди солі, – каже Лемке.

Водночас солоність води знову така ж висока, як і влітку. Сьогодні Штеффі Лемке та заступник директора Національного парку долини Нижнього Одеру Майкл Таутан виміряли провідність води в районі Крівена на рівні 1447 мікросіменів на сантиметр. Це більш ніж удвічі більше, ніж зазвичай показують вимірювання в цьому місці. І так само, як на початку катастрофи влітку.

– Нам пощастило, що там низькі температури і водорості не розмножуються. Це єдина причина, чому зараз немає вбивств риби, визнає Штеффі Лемке. – Але катастрофа може повторитися, щойно потеплішає. А потім наступного року і наступного.

Дірк Трейхель, директор Національного парку долини Нижнього Одеру, вважає, що т. зв золотисті водорості більше не зникнуть з екосистеми річки. Невідомо, як вони потрапили на Одер. Враховуються птахи або кораблі, які перенесли водорості з вод, де присутні водорості.

«Ми знайшли попередні дослідження води в річці Одер, і вони не показали жодних ознак водоростей», — каже Трейхель. – Більше того, ми знаємо, що зараз водорості є і в польдерах, які знаходяться на території національного парку.

Закриття шлюзів, що ведуть до польдерів, дозволило запобігти забрудненню частини води водоростями влітку, врятувавши частину риби. Зараз це було б неможливо. Наразі на польському та німецькому боках викопано загалом близько 360 тонн мертвої риби та незліченну кількість черепашок і водяних равликів. Однак значна частина загиблих організмів опустилася на дно і не була відновлена.

– За нашими оцінками, катастрофа на Одері вбила навіть 2/3 популяції риби в річці, – каже Дірк Трейхель. – Зараз від кору потрібно довго одужувати. Хоча він з’являється у багатьох молодих риб, потрібні десятиліття, щоб відновити поголів’я.

Але це не є метою робіт, які зараз проводить Польща з регулювання русла та спорудження кам’яних валів, які заглиблюються в річку майже під прямим кутом до її берега. Міхаель Таутхан попереджає, що таким чином основний потік Одеру буде поглиблений і прискорений. Це створить загрозу для екосистеми річки, а також для національного парку.

Експерти також стурбовані тим, що небезпечний осад, який десятиліттями лежить на дні річки Одер, напр. часів, коли в річку скидалися величезні відходи промислових підприємств Сілезії, під час робіт торкнуться. Таким чином у воду потраплятиме величезна кількість токсинів і важких металів. Вони також можуть бути небезпечними для ссавців і птахів – на відміну від водоростей, які в основному загрожують холоднокровним організмам.

Роботи, які проводяться з польської сторони, є результатом польсько-німецької урядової угоди 2015 року. Там йдеться про поглиблення річки та її регулювання з метою покращення протипаводкового захисту. Однак у Німеччині вважають, що справжня мета робіт – перетворити річку на жвавий водний шлях. Бранденбург подав позов проти Польщі в середині листопада. Земельні органи влади стверджують, що плани не враховували транскордонний вплив робіт на навколишнє середовище та не враховували поточний стан річки Одер.

Німецька сторона визнає, що хотіла б переглянути урядову угоду, підписану в 2015 році. Але він знає, що це буде непросто. Штеффі Лемке визнає, що розраховує на допомогу міністра транспорту Фолькера Віссінга, який відповідає за водні шляхи, а отже, також за угоду між урядами.

– Неможливо не брати до уваги кліматичні зміни, що відбуваються, і те, що сталося влітку на річці Одер, – каже Лемке. «Кір потребує часу, щоб одужати, особливо після таких катастрофічних ушкоджень. Тепер усе має бути підпорядковане цьому. Я повторю це своїм польським колегам.

Стаття на сайті Deutsche Welle.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я