Тайвань офіційно називається Республікою Китай, а китайська назва Тайбей також використовується в усьому світі. Тайвань – гірський острів, розміри якого можна порівняти з Великопольським воєводством. Влада здійснюється демократично обраним урядом. Президент також обирається кожні чотири роки. Завдяки іноземним інвестиціям і державній допомозі Тайвань перетворився з аграрної країни в світового лідера з виробництва електроніки і напівпровідників.
Тайвань належав Китаю з 1683 року, але ситуацію змінила японо-китайська війна, в результаті якої острів був визнаний частиною Японії в 1895 році. У 1937 році дві найбільші китайські політичні партії вирішили співпрацювати проти Японії. Однак пізніше між цими групами спалахнула громадянська війна. Зрештою, вона закінчилася в 1949 році перемогою Мао Цзедуна. З іншого боку, нинішній президент Китаю Чан Кай-Ші, який ніколи не визнав комуністичної влади, знайшов притулок на Тайвані.
Офіційно уряд Республіки Китай визнає, що він є єдиною законно обраною владою в Китаї та регіоні, який включає не тільки сучасні Китай і Монголію, але також частини Росії та Індії. До 1971 року Тайвань був одним із засновників ООН. Однак незабаром відбулося зближення народного Китаю і США. Потім Народний Китай почав тиснути на інші країни, і тому Китайську Республіку визнають лише 14 країн – Ватикан, Парагвай і слаборозвинені країни Тихого океану, Центральної Америки і Карибського моря. До 2001 року Македонія визнавала Тайвань – але в обмін на фінансову допомогу. 1 січня 2002 року Китайська Республіка приєдналася до Світової організації торгівлі як окрема митна територія Тайвань Пенху, Кіньмень і Мацу.
Чому так мало країн визнають незалежність Тайваню? – Існує так звана політика одного Китаю. Це означає, що кожна країна світу не може мати офіційні відносини з Пекіном і Тайбеєм одночасно. Звичайно, більшість країн світу сьогодні визнають Китайську Народну Республіку. Польща зробила такий вибір ще у 1949 році – адже ми входили до Східного блоку, тож іншого вибору просто не було. Це був вибір, який нам нав’язали, – сказала доктор Антоніна Лущикевич, доцент Інституту Близького та Далекого Сходу Ягеллонського університету в інтерв’ю RMF FM.
У 2005 році китайський парламент прийняв закон проти сецесії, який передбачає застосування сили, коли острів проголошує незалежність. Тому Китай ставиться до острова як до повстанської провінції. Китайський лідер також підкреслює, що найважливішою метою політики його уряду є інтеграція, тобто позбавлення контролю над Тайванем. Влада визначила, що це буде 2049 рік, але війна в Україні змусила Китай посилити свою активність у регіоні Тайваню. – Пекін вважає, що можливий конфлікт навколо Тайваню буде внутрішньою справою Китаю, а не міжнародним конфліктом. Тож якби якась країна втягнулася у війну за Тайвань, це була б фактично війна проти Китаю, – пояснює експерт з Ягеллонського університету.
Читайте більше інформації зі світу на домашній сторінці Gazeta.pl.
Чому Тайвань важливий для Сполучених Штатів? – Для Сполучених Штатів Тайвань абсолютно важливий, тому що падіння Тайваню, тобто захоплення його Китайською Народною Республікою, означало б крах американського панування не лише в Тихому океані, а й у глобальному масштабі. Це відкриє Китаю шлях до контролю над Тихим океаном у військовому, економічному, політичному та стратегічному планах. І ми знаємо, що Тихий океан буде найважливішою ареною конфліктів у 21 столітті, – додав д-р Лущикевич.
Сполучені Штати також залежать від технологій, які виробляє Тайвань. У Вашингтоні стурбовані тим, що Пекін може взяти під контроль виробництво напівпровідників на Тайвані. Це було б нищівним ударом по економіці США та здатності американських військових продавати свої платформи, сказав Мартійн Рассер, колишній старший офіцер розвідки та аналітик Центрального розвідувального управління США. Сполучені Штати також стурбовані тим, що Сполучені Штати програють у гонці за використання штучного інтелекту у збройовій промисловості.
