Серед пісень, виконаних Луї Армстронгом, одна з найпопулярніших – Go Down, Mosesнародна пісня афроамериканців, спірічуел, заснований на біблійному переказі про вихід євреїв з Єгипту.
Однак тема доль єврейського народу мала в житті знаменитого співака і музиканта та інше коріння, і це коріння було пов’язане з Литвою.
Відомо, що маленький Луї Армстронг виховувався у сім’ї євреїв-литваків.
Розповідають навіть, що міг говорити на ідиш.
На згадку про своїх прийомних батьків Армстронг до кінця життя носив Зірку Давида.
Згадуючи про цих людей, він казав, що саме в них навчився «жити справжнім життям».
… У розміщеній у соцмережах нотатці розповідалося про те, звідки прийомні батьки Армстронга приїхали до Нового світу. І кореспондент Російської служби «Голосу Америки вирішила розшукати це місце.
Невелике містечко Вількія розташувалося на березі Німану за 25 кілометрів від другого за населенням міста Литви Каунаса. Тихе провінційне містечко – міжміські автобуси зупиняються лише на вимогу. Невеликою парою пов’язує два береги річки, на вищому – парк, звідки долинають звуки джазу.
Литовський журналіст Еугеніус Бунка (Eugenijus Bunka) – він і виявив історію прийомної родини знаменитого джазового музиканта – зустрів кореспондента Російської служби «Голосу Америки» поряд з парком і відразу вказав на край дороги: «Ось приблизно тут знаходилася корчма, звідки до Америки поїхали ті, хто виховав Луї Армстронга. Місце вдалося визначити за старими картами, де вона була позначена».
Бунка розповідає, що прізвище прийомних батьків знаменитого американського музиканта – Карнофські – походить від назви литовського містечка Кярнаве, що за 35 кілометрів на північний захід від Вільнюса. Цікаво, що саме тут у XIII столітті було закладено першу столицю Великого князівства Литовського, а зараз Кярнаве включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Відомо, що у ХІХ столітті під час одного з переписів населення Російської імперії предок родини Карнофські був позначений просто як «Янкель-корчмар», оскільки володів популярною в Кярнаві корчмою. Потім сім’я переїхала у Вількія та продовжила займатися знайомою справою. А на початку XX століття онук Янкеля – Лейба Карнофскі – та його дружина Тіля Кауфман – поїхали до Америки – спочатку до Нью-Йорка, а потім – до Нью-Орлеана. Вони займалися сортуванням відходів та продажем вугілля. «І в Нью-Орлеані на смітнику вони побачили Луї Армстронга, що копається в смітті, якому тоді було сім років. Батько від них пішов, діти жили у бабусі, їсти не було чого… Карнофські прихистили його, і Армстронг зберіг тепле ставлення до прийомної сім’ї на все життя. Він казав: “Я все життя буду їх (сім’ю Карнофськи) любити”», – розповідає Еугеніус Бунка.
Багато в чому саме завдяки прийомній родині Луї Армстронг став музикантом, продовжує журналіст. Справа в тому, що значну частину грошей на його перший корнет він отримав від родини Карнофського. Прийомні батьки одного разу помітили, з якою пристрастю маленький Луї дивиться на виставлений у вітрині музичного магазину інструмент. «З цього все і почалося, і невдовзі стало зрозуміло, що він музикант від бога. Коли Луї було дев’ять років, його за хуліганство відправили до дитячої колонії. Але Карнофські не відмовилися від нього і відвідували колонію. А в 16 років Армстронг стяг у глави сім’ї пістолет і вийшов постріляти в новорічну ніч, як заведено в Нью-Орлеані. Він потрапив до в’язниці, але Карнофські знову відвідували його, вмовляли музикою, почати співати. І потім, коли він став знаменитим музикантом і їздив на гастролі, він завжди підтримував зв’язку з цією сім’єю. Звісно, Армстронг знав і про Кярнава, і про Вількія», – наголошує Бунка.
Бажаючи дізнатися більше про прийомну сім’ю музиканта, литовський журналіст написав листа до його музею і наступного ж дня отримав відповідь, що в США проживають численні нащадки родини Карнофські; щоправда, деякі вже змінили прізвища. Співрозмовник Російської служби «Голосу Америки» повідомив, що йому дали електронну адресу Джейкоба Карно, який є в Америці досить відомим суддею: «Він збирає матеріали про свою сім’ю, зокрема – з архіву Литви, і навіть приїжджав сюди».
Колишній староста містечка Вількія Казіс Баченас (Kazys Baičėnas) розповів кореспондентові Російської служби «Голосу Америки» про те, як виник цей проект.
Все почалося у 2017 році, коли до Вількії прибула група з кількох людей на чолі з Еугеніусом Бункою. Ті, хто приїхав, розповіли, що вихователі Луї Армстронга свого часу були жителями міста Вількія. І що багато в чому завдяки вихідцям із цього міста світ дізнався про великого музиканта, оскільки вони дали йому можливість навчатися музиці.
«А ми якраз на той час робили проект нової літньої естради поряд з Неманом, займалася цим архітектор Віолетта Бейгене», – продовжує Баченас.
Спочатку виникла думка зробити якийсь барельєф чи пам’ятну дошку, але староста був переконаний, що цього явно недостатньо: «Адже це неймовірна історія – наше маленьке містечко – і такі великі люди! У наших місцях давно жила велика єврейська діаспора, і Карнофські були помітними її членами. У нас робиться естрада, але вона не має назви. Давайте сумісний те й інше, і вийде чудове місце!
З цими пропозиціями група ентузіастів вирушила до мера Каунаського повіту Валерія Макунаса, і в результаті було підписано договір про співпрацю, після чого проект почали втілювати в життя. «Ми не очікували, чесно кажучи, зустріти таку наснагу в мерії!» – зізнається Баченас.
У парку постійно звучать найкращі твори, з якими виступав Армстронг, і це також була ідея Валеріюса Макунаса. Він був переконаний: місце, присвячене такому уславленому музикантові, не може бути мовчазним – там мають звучати музика у його виконанні.
«Підібрати тринадцять композицій нам допоміг радник мера з культури Едмундас Малішаускас. Це взагалі вийшла командна робота. Барельєф створив скульптор Вітаутас Жіргуліс.
Урочисте відкриття відбулося лише навесні 2021 року – завадила пандемія. На церемонію було запрошено джазовий оркестр. Жителі Вількії звикають до нового місця, обживають його, з’являється своя атмосфера та свій дух. Там відбуваються концерти та міські свята, є навіть мрія провести джазовий фестиваль», – свідчить колишній староста міста.
Еугеніус Бунка згадує, що на відкриття музею приїжджав джаз-бенд із Вільнюса. “Грали твори Армстронга, прийшло дуже багато народу”, – розповідає він.
Поруч із естрадою встановлено табличку з текстом литовською та англійською мовами: «Литвак Лейба Карнофський-Зіскінд та його дружина Естера-Тіля жили у Вількії у другій половині XIX століття. Вони займалися торгівлею, були простими людьми, але після еміграції до Сполучених Штатів вони виростили видатну людину. Це був майбутній геній джазу Луї Армстронг».
Тут повідомляється, що у Сполучених Штатах є Фонд Карнофскі, який надає допомогу музично обдарованим дітям. Цей фонд має великий архів, який співробітники фонду готові передати до Вількії. Еугеніус Бунка вмовив мера району прийняти цей дар.
«Сам Армстронг ніколи не бував тут, тому що за радянських часів це було просто неможливо. Але він співав єврейських пісень, йому, звичайно, розповідали історію цих місць. Взагалі це дуже плідні місця, неподалік звідси батьківщина знаменитого співака Ела Джолсона. Він виїхав звідси у віці 8 років. І я вирішив перевірити, а чи є відомі на весь світ люди, коріння яких сягає мого рідного міста Плунге? Виявилося, що серед них – лауреати Нобелівської премії Даніель Канеман та Майкл Левітт, лауреат премії “Оскар” письменник і сценарист Рональд Харвуд, нинішній президент Всесвітньої асоціації статистиків Міша Белкіндас та ще близько тридцяти світових знаменитостей», – каже литовський журналіст.
…Над естрадою звучала всесвітньо відома мелодія з опери Джорджа Гершвіна «Порги та Бесс» – «Summertime. And the livin’ is easy … ».
У зв’язку з цим не зайве нагадати і про те, що батьки Гершвіна – Мойша Гершевиць та Роза Брускін – зустрілися та покохали один одного у Вільнюсі. А одружилися вже в Нью-Йорку, де народився автор першої американської опери.
