Те, що музи аж ніяк не мовчать під час війни, стало вже спільним місцем, яке не потребує доказів. Навпаки, явища мистецтва часом за силою впливу посперечаються з артилерійською канонадою. Видатний американський політолог, культуролог та вчений-урбаніст Блер Рубл (Blair A. Ruble), який вивчає вплив війни на культуру та мистецтво України, дійшов дещо несподіваних висновків. Так, найбільш бурхливо розвивається і самобутнім виглядом музики в країні, що бореться з агресором, він вважає молодіжний реп.
Про це та багато інших фактів та спостережень доктор Рубл розповів на презентації своєї нової книги «Мистецтво під час війни: Художники України протистоять Росії» (The Arts of War: Ukrainian Artists Confront Russia). Вона відбулася у Центрі Вудро Вільсона, аналітичному центрі у Вашингтоні.
Нашестя варварів
Блер Рубл – доктор політичних наук, колишній директор програми глобального сталого розвитку при Центрі Вудро Вільсона, колишній директор Інституту Кеннана, фахівець з урбаністики, автор кількох книг та безлічі публікацій в американській та світовій пресі про Росію та Україну.
Організатори зустрічі, Вільям Померанц (William Pomeranz), нинішній голова Інституту Кеннана, та посол Марк Грін (Mark Green), президент Центру Вудро Вільсона, під егідою якого працює інститут, випередили виступи трьох гостей короткими вітальними ремарками. Грін, зокрема, повідомив, що до теми книги та презентації «мистецтво та війна в Україні» має особисте відношення. Виявляється, він колекціонує зразки стріт-арту, і найвиразніший фрагмент, на його думку, відноситься до 2014 року, коли українці показали на Майдані свою рішучість та пристрасть до волі.
Учасниця презентації посол України у США Оксана Маркарова (Oksana Markarova) привела вражаючу статистику збитків, завданих російськими окупантами українській культурі. За 21 місяць широкомасштабної війни в Україні зруйновано або пошкоджено понад 1700 пам’яток та об’єктів культури, включаючи драматичний театр у Маріуполі, понад 90 музеїв, включаючи музеї Архіпа Куїнджі та Марії Приймаченко, будинок-музей філософа Григорія Сковороди. В Одесі внаслідок варварських обстрілів зруйновано або пошкоджено 27 будівель старовинної забудови, які входять до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Тільки найпопередніший прогноз завданих збитків пам’ятникам культури становить не менше 7 млрд доларів.
«Але в багатьох випадках ці об’єкти безцінні, – зауважила Оксана Маркарова, – і до них неможливо причепити ціновий ярлик».
«Це зовсім не попутний збиток, – наголосила посол. – Це навмисне знищення історії та культури українського народу. Росія вчиняє жахливі військові злочини, прагнучи довести, що немає такої країни України, немає такої мови, такої культури. Але ці зусилля марні: ми давно зробили свій цивілізаційний вибір і маємо намір його відстоювати».
Балет проти куль
Як пояснив Блер Рубл, книга, випущена видавництвом Ibidem Press, є збіркою з півсотні есе про різні види мистецтва нинішньої України, про творчість художників різних регіонів країни.
«Взагалі, моє авторство досить умовне, – сказав Рубл. – Я тут скоріше посланець, кур’єр, а головні автори – українські художники та творці. Десять років тому я пішов від української тематики, залишивши посаду директора Інституту Кеннана. Але Україна від мене не втекла. Років чотири тому мене застала зненацька група українських вчених, яка вирішила перекласти українською мову мою попередню книгу. Коли почалася велика війна, я почав вести блог, де ділився своїми враженнями. І головне спостереження полягало в тому, що мистецтво не має наміру ні замовкати, ні знижувати рівень опору агресорам. Я вів щотижневий стовпчик і зрозумів, що з цього може щось цікаве вийти. Я познайомився з новим поколінням українських художників, які виросли у пострадянський час, знали українську мову і зробили європейський вибір».
«Чим сильніше атакують Україну російські війська, тим сильніша колективна відповідь України, – зауважив Блер Рубл. – І що характерно – голос художників, майстрів мистецтва, все гучніше звучить у цьому хорі нації, що згуртувалася. Це і є голос спільного спротиву, який перемогти неможливо. Якби Путін слухав український хіп-хоп, а не своїх корумпованих радників, він, можливо, це краще зрозумів би».
Як візуальна ілюстрація Рубл показав відеокліп короткого музично-танцювального номера на музику українського радянського композитора Костянтина Данкевича з балету «Лілея». Чотири дівчата у народних костюмах танцюють на мальовничому дніпровському березі. Їхній танець втілює радість і щастя до того трагічного моменту, коли щастя в одну мить зникає. І дівчата опиняються в зруйнованій будівлі, де вся підлога усипана уламками та уламками. Музика в той момент змінюється, стаючи тривожною та сумною. Ініціатором номера “Український балет проти російських куль” стала балерина Олеся Воротнюк, а хореографом виступила Ірина Борисова. Зйомки кліпу йшли в районі села Витачів та в місті Ірпінь, що сильно постраждав від руйнувань.
«Україна стає повноправним членом світової культурної громади», – наголосив Блер Рубл. За його спостереженнями, війна залучила до України величезну кількість людей у світі, які хочуть дізнатися про культуру цієї країни ближче. Українські п’єси ставлять у театрах багатьох країн, українські виконавці та музичні колективи затребувані за кордоном – від Лондона до Гонконгу. І, звісно, українські артисти активно виступають у військових частинах поблизу передової лінії.
Як розповів автор книги, його особливо вразило бурхливе зростання хіп-хопу, яке, на його думку, «стало найактивнішим видом сучасної музики, що підкорило українську молодь. Ця музика стала своєрідним емоційним супроводом «помаранчевої революції» 2004-2005 років та подальших доленосних подій. Що характерно, більшість композицій у цьому стилі пишеться українською мовою. Щодо зарубіжних країн, то, як зауважив Рубл, безперечним європейським центром українського репу став Берлін.
Але, звісно, музикою не вичерпується різноманітна сучасна культура України, де є місце і театральним постановкам, і стріт-арту, і кераміці, і документальному кіно, і станковому живопису.
Вільям Померанц порадив усім, хто цікавиться новинами культури України, стежити за регулярною публікацією блогів Блера Рубла на сайті Центру Вільсона. Тут і рецензії на нові спектаклі в театрах Києва та Одеси, і історія Центру імені видатного режисера Леся Курбаса, і його враження про збірку сучасних письменників України різних поколінь, що вийшла у світ.
На завершення презентації слово було надано ще одній гості – віце-прем’єру України, міністру з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірині Верещук (Iryna Vereshchuk).
«Ваша чудова книга, – звернулася вона до Блера Рубла, – наочно демонструє рішучість нашого народу дати відсіч новим варварам. Приблизно 5 млн жителів втратили свої будинки на територіях, захоплених агресорами. Вони палять українські книги, мародерствують, стріляють пам’ятками історії. Вони закрили церкви всіх конфесій, окрім російської православної. Багато діячів культури України одягли військову форму та вирушили на передову захищати рідну землю. Деякі з них загинули на фронті.
