«Я думав, що після Бучі та Ірпня дна не пробити», — сказав Дмитро Лубінець на конференції, співорганізатором якої був Укрінформ, цитує Pravda.com.ua.
– Я особисто бачив у Балаклії дві катівні, які стояли одна навпроти одної. Один чоловік був там 90 днів. Він розповів, що його катували: різали ножем, розжарювали метал і обпікали деякі частини тіла, кілька разів виводили на розстріл і стріляли над головою. Він чув крики замучених чоловіків і жінок 24 години на добу. Я думав, що це дно», – додав він.
Більше вмісту можна знайти на головній сторінці Gazeta.pl >>>
Однак, як зазначила український омбудсмен, «дно» виявилося відкриттями в Херсоні.
– В одній із катівень ми виявили окрему камеру, де тримали дітей. (…) Самі окупанти називали це «дитячою камерою». Це те саме вологе приміщення, тільки інше, що вони вийшли [na podłogę – red.] дуже тонкі килимки і сказав, що це для дітей, повідомив Łubiniec.
Діти повинні були отримувати воду через день і мали невелику кількість їжі. Вони мали почути від росіян, що їх покинули батьки, які ніколи до них не повернуться.
– Одного 14-річного затримали лише за те, що він сфотографував розбиту російську техніку. Він був затриманий і утримувався в кімнаті під тортурами, повідомив речник громадянських прав. «Діти чинили опір», – додав він.
Дмитро Лубінець ще в листопаді в соцмережах вказував, що жителі Херсонщини «зазнали більш жорстоких методів тортур, ніж в інших областях, які раніше перебували під тимчасовою окупацією. [charkowski, kijowski i czernihowski – red.]”.
“Також була окрема камера, де тримали підлітків. Зараз ми встановлюємо їхній вік. Кажуть, що деяким хлопцям на вигляд було близько 14 років”, – повідомила тоді Омбудсмен України.
***
Допоможи Україні, долучайся до збору. Ви можете сплатити гроші на pcpm.org.pl/ukraina >>>
