Росіянам не вистачає сил на фронті, чим користуються українці, тиснучи в багатьох місцях. Навіть ті, куди донедавна намагалася наступати російська армія. За останній тиждень радикальних змін у ситуації не відбулося, але українці, схоже, близькі до серйозного успіху на півночі Донбасу.
Йдеться про бої в районі міста Лимань, яке росіяни захопили в червні. Вони тривають ще з періоду наступу українських військ на північ у Харківській області. У той час українці почали досліджувати російський опір і перетинати лінію фронту на річці Донець, яка стабілізувалася з липня. Можливо, вони розраховували на швидкий вихід за спини російських військ у безладі, які відступали під натиском головного наступу. Однак опір росіян був надто сильним щодо задіяних українських військ і прориву не відбулося. Територія зручна для оборони, і Лиман разом з навколишніми селами став опорним пунктом для російських військ.
Запис обстрілу із запалювальних боєприпасів нещодавно звільненого українцями села Озерне. Лиманський край.
Зараз надходять повідомлення, переважно з російських джерел, що українці проривають оборону. Точніше, по обидва боки Лиманю. У селі Дробишеве мали оточити підрозділ резервістів, з яким було втрачено зв’язок. Українці мали йти далі й загрожувати оточенням самого Лимані. Українські лідери мають тиснути на російських захисників міста з трьох сторін. Українці офіційно підтвердили звільнення ще одного села, розташованого далі від міста, – Ячківка. Фінал бою за Лиман може відбутися за кілька днів. Питання в тому, чи є в українців готові резерви, які зможуть звільнити яму і почати займати більші території Луганської області за Лиманом. І чи є у росіян у цьому районі готові резерви чи резервні лінії оборони.
Ситуація на Донбасі станом на вечір 21 вересня. До сьогодні українці досягли певного прогресу в регіоні Лимань, який видно у верхньому центрі карти Фото Militaryland.net
Карта у вищій роздільній здатності
Водночас обмежені бої тривають північніше, в районі міста Куп’янськ, до якого українці дійшли під час останнього наступу на початку вересня. Тиждень тому росіяни утримали ще меншу частину села на східному березі Оскіла. Проте українці зуміли його захопити і зараз відбивають спроби росіян контратакувати. Ймовірно, українські військові мають намір скористатися успіхом попереднього наступу і не дати росіянам часу закріпитися на кордоні Харківської та Луганської областей. Це означало б подальший наступ на схід, який міг би призвести до звільнення значної частини цього другого контуру. Нині він майже повністю окупований, що має велике політичне значення для росіян. Вони можуть заявити, що «звільнили» його, і можуть провести референдум про приєднання до Росії. Українці напевно захочуть їм у цьому перешкодити.
Фронт у Харківській області загалом стабілізувався, за винятком незначних змін у районі Куп’янська. Він позначений червоною стрілкою, що символізує спроби контратак росіян Фото Militaryland.net
Карта у вищій роздільній здатності
Бої меншої інтенсивності точаться і в двох інших, уже стандартних районах Донбасу. По-перше, регіон Бахмут на сході підконтрольної Україні території. Місцева ділянка фронту стала основною зоною відповідальності групи найманців Вагнера. Він атакує, використовуючи, в тому числі, важке озброєння, подароване російськими військовими. І це дуже повільно, але все ж прогрес. Незважаючи на поточні темпи, їм можуть знадобитися місяці, щоб прорвати основну лінію оборони України, до якої вона зараз сягає.
Російські коментатори скаржаться, що через те, що вагнерівці зосереджені на одній невеликій ділянці фронту, їх не можна використовувати в інших складних місцях. Наприклад, зараз, коли російська оборона тріскає за 60 кілометрів у Лимані, найманці, що живуть у своєму світі, все ще атакують Бакмут, хоча це вже не має сенсу з ширшої точки зору. Ще 40 кілометрів далі українці повільно просуваються до Лисичанська, який втратили наприкінці червня. Взяли, в тому числі, село Білогорівка.
Незважаючи на вагнерівців, росіяни, а головним чином підконтрольні їм донецькі ополченці, все одно намагаються наступати в районі Авдіївки. Напади, однак, дуже анемічні і безуспішні протягом тижнів. За останні два місяці російська сторона зазнала серйозних втрат. Настільки, що зараз на проросійських каналах з’являються записи, в яких висловлюється занепокоєння, що українці не зможуть завдати тут удару та прорвати погано укомплектовані рубежі сепаратистів.
На Херсонщині незмінно точаться серйозні бої. Там українці ще тиснуть на росіян, але без особливого успіху. Значних територіальних здобутків, підтверджених фотографіями та записами, за останній тиждень не зафіксовано. Хоча є повідомлення про певний невеликий прогрес. Однак є фото серйозних українських втрат у важкій техніці (загалом 7 БТРів і один танк) після невдалої атаки на село Правдине під Херсоном.
Російська оборона в цілому тримається, незважаючи на складну ситуацію з постачанням через українські атаки на дніпровські переправи. Росіянам всього не вистачає, але вони якось справляються. У тилу намагаються покращити ситуацію з постачанням. Серед іншого, триває засипка шлюзу на дамбі Каховка, де українці зруйнували міст на рубежі липня та серпня. Зараз росіяни везуть туди величезну кількість гравію та землі, створюючи дорогу, яку неможливо зруйнувати ракетними ударами. Крім того, через Дніпро інтенсивно працюють пороми, а над річкою літають транспортні гелікоптери.
Загалом ситуація така сама. Здається, в українців у цьому регіоні замало сил, а у росіян – надто багато для будь-якого швидкого українського наступу зі звільненням Херсонської області. Триває взаємознищення. Треба почекати і подивитися, хто зробить це ефективніше. Загалом становище росіян у цьому регіоні є і буде складним. Ніщо не змінить того факту, що Дніпро за ними, і в українців є засоби для нападу на їхні переправи. Їхнє майбутнє залежить головним чином від того, скільки сил кине українська армія.
Фронт на Херсонщині загалом стабільний, хоча подекуди успіху українців мало Фото Militaryland.net
Карта у вищій роздільній здатності
Східніше на фронті в Запорізькій області ситуація залишається стабільною. Обидві сторони обмежуються обстрілами та сутичками. Незважаючи на те, що вони мають там мати значні сили, вони не хочуть вступати з ними в більш серйозні бої. У тилу росіян тривають атаки українського спецназу та партизанів. Особливо для залізниці навколо ключового Мелітопольського вузла.
Російська мобілізація, яка викликала велике хвилювання, не вплине на ситуацію на фронті ще кілька тижнів. Перед відправкою в район бойових дій росіяни зі зброєю мають пройти, принаймні теоретично, двотижневу початкову підготовку. Це також результат записів, які з’явилися в мережі, де можна почути, що говорять мобілізовані офіцери. Така підготовка абсолютно не зробить їх цінними солдатами. Однак вони допоможуть заповнити діри в російських рядках.
Зміна погоди, безумовно, суттєво вплине на ситуацію на фронті. Наразі в районі бойових дій золота осінь з температурою близько 10 градусів тепла вночі та без сильних опадів. Це значно полегшує життя у тимчасових таборах і траншеях, а техніка не загрузне в багнюці. Ця ситуація може кардинально змінитися протягом місяця. Бої стануть складнішими і дорожчими. Взявши це та розпочавши російську мобілізацію, українці найближчими тижнями матимуть найкращі умови для проведення своїх наступальних дій.
