Байопік вченого-ядерника Роберта Оппенгеймера, знятий 53-річним британсько-американським режисером Крістофером Ноланом, впевнено переміг на 96-й церемонії «Оскар», здобувши премії у 7 категоріях.
У фільму «Опенгеймер» було 13 номінацій, більше, ніж у інших кандидатів, і вони відлилися у премії у категоріях «кращий фільм», «кращий режисер», «кращий актор» (Кілліан Мерфі), «найкращий актор другого плану» (Роберт Дауні мл.), «найкращий монтаж», «найкраща операторська робота» та «найкраща оригінальна музика».
Такий результат можна вважати визначним, але не дивним. У ході передоскарівських перегонів Нолан зібрав значний урожай премій, у тому числі нагород головних голлівудських гільдій – режисерської, продюсерської та акторської.
Як би наголошуючи на наступності поколінь кіномайстрів Голлівуду, організатори як презентери нагород кращому фільму та кращому режисеру запросили Стівена Спілберга та Аль Пачіно, з рук яких Нолан і отримав заповітні статуетки. Поява Пачино на сцені була присвячена 50-річчю виходу в прокат другої серії «Хрещеного батька».
У своєму спічі Нолан подякував студії Universal та авторам біографії Оппенгеймера Кая Берда та Мартіна Шервіна «Американський Прометей», яка лягла в основу сценарію. Він подякував весь акторський склад, включаючи Кілліана Мерфі, Метта Деймона, Роберта Дауні мл., Емілі Блант і Флоренс П’ю, а також Емму Томас, постійного свого співпродюсера, дружину та матір їхніх дітей.
«Кінематографу виповнилося трохи більше ста років, – сказав Нолан. – І ми не знаємо, куди приведе нас ця неймовірна подорож. Але навіть просте усвідомлення того, що ви вважаєте мене частиною цієї подорожі, має для мене величезне значення».
«Ви сьогодні бачите перед вами дуже гордого ірландця, – сказав, приймаючи статуетку «Оскара», Кілліан Мерфі. – Ми зробили фільм про людину, яка створила атомну бомбу, і як не вважай, ми всі живемо у світі Оппенгеймера. І я хочу присвятити (нагороду) усім миротворцям, де б вони не були».
«Подарунок життя»
Фаворитом в акторській категорії багато хто вважав Пола Джаматті в ролі сварливого, але душевного професора стародавньої історії в ліричній комедії «Залишені» (The Holdovers) режисера Олександра Пейна. Але Мерфі переміг. Натомість найкращою актрисою другого плану академіки назвали Давайн Джой Рендолф, яка в «Залишених» зіграла огрядну шкільну кухарку, яка оплакує загибель сина у В’єтнамі.
Чотири “Оскари” дісталися фантасмагорії “Бідні-нещасні” (Poor Things) грецького режисера Йоргоса Лантімоса, включаючи акторську премію, яка дісталася Емме Стоун. Її головною конкуренткою вважалася Лілі Гледстоун із ретродрами Мартіна Скорсезе «Вбивці квіткового місяця». Тим більше, Лілі отримала нагороду акторської гільдії, що вважається провісником перемоги на «Оскарах». Лілі родом з індіанської резервації, і якби вона перемогла, стала б першою корінною американкою, яка завоювала цю нагороду. Але енергетика і харизматичність Емми Стоун виявилися чарівними.
Емма Стоун була схвильована, коли її запросили на сцену. Вона палко дякувала режисера Йоргоса Лантімоса за створення її персонажа Белли Бакстер, яку вона назвала «подарунком життя», а також зізналася, що любить 3-річну дочку найбільше на світі.
«Бідні-нещасні» отримали призи «з художньої частини», у тому числі за грим та костюми. Академіки, очевидно, не могли проігнорувати оригінальність бачення Лантімоса та неймовірний світ, в якому існують герої цієї екстравагантної казки для дорослих.
За найкращий адаптований сценарій відзначений Корд Джефферсон, який зло висміяв в «Американському чтиві» (American Fiction) стереотипи масової культури та механізми комерційної кон’юнктури. Кращим оригінальним сценарієм визнали екзистенційний детектив «Анатомію падіння» (Anatomy of a Fall) Жюстін Тріє, удостоєний минулого року Золотої пальмової гілки в Канні. Собака породи бордер-коллі на прізвисько Мессі, що «зіграла» у фільмі, чинно сидів у залі, анітрохи не гасаючи через суєту і виявлену до неї увагу.
“Зона інтересів” (The Zone of Interest), представлена Великобританією, тріумфувала в міжнародній категорії. Це історія коменданта Аушвіца Рудольфа Хесса, кривавого нацистського ката, як кажуть, у його “неробочий час”. Режисер Джонатан Глейзер зняв, мабуть, найнезвичайніший фільм про Голокост, який залучає глядача, що думає, до добудови візуального і звукового образу Зла. Закономірно, що академіки нагородили «Зону інтересів» ще одним «Оскаром» – за звук, що виконує дуже важливу креативну функцію.
Сила солідарності
Традиційний меморіальний розділ церемонії, присвячений кінематографістам, які минули минулого року, відкрився фрагментом фільму «Навальний». Обличчя російського опозиціонера, вбитого в заполярній в’язниці, проектувалося на великий екран разом із його словами: «Все, що потрібно для торжества зла — це бездіяльність добрих людей». Це був фрагмент інтерв’ю політика, який після його смерті став легендарним, з документального фільму «Навальний». Минулого року цей фільм канадського режисера Деніела Роера удостоївся «Оскара», тоді отримувати нагороду в Лос-Анджелесі разом із режисером прийшла родина Олексія Навального — його дружина Юлія Навальна, дочка Дар’я та син Захар.
Мало хто сумнівався у перемозі документальної стрічки «20 днів у Маріуполі» українського режисера та військового кореспондента Мстислава Чернова.
«Це перший «Оскар» в історії України, – сказав він на врученні нагороди. – Але, можливо, я буду першим режисером, хто скаже з цієї сцени: як би я хотів ніколи не знімати таке кіно. Як би я хотів, щоб Росія ніколи не нападала на Україну, ніколи не окупувала наші міста».
«Я б дуже хотів, – продовжував Чернов, – щоб вони (росіяни) звільнили наших заручників, усіх наших солдатів, які захищають нашу землю, та всіх мирних жителів, які перебувають у їхніх в’язницях… Але я не можу змінити історію, я не можу змінити минуле».
Як заявив режисер, «усі разом ми можемо стежити за дотриманням історичної правди, щоб правда тріумфувала… Жителі Маріуполя і ті, хто віддав свої життя, ніколи не будуть забуті, тому що кіно формує пам’ять, а пам’ять формує історію» .
Як зазначають коментатори, перемога фільму про облогу Маріуполя відбулася через кілька днів після того, як глава міністерства фінансів США Джанет Йєллен зробила різку заяву на Капітолії. За словами міністра, нездатність Конгресу надати військову та фінансову допомогу Україні у її війні з Росією обернеться ні чим іншим, як «прямим подарунком» президенту Путіну. Йєллен закликала спікера Палати представників Майка Джонсона схвалити затверджений Сенатом пакет іноземної допомоги на 95 млрд дол., що включає 60 млрд дол. для України.
Аналітики, які висвітлювали церемонію, називають промову Чернова, в якій той гнівно засудив російську агресію, одним із найбільш вражаючих виступів того вечора.
Фільм «20 днів у Маріуполі», знятий спільно агентством Associated Press та телеканалом PBS, отримав широке світове визнання. Мстислав Чернов та його невелика знімальна група здійснили журналістський подвиг, з ризиком для життя закарбовуючи на камеру смертоносні атаки російських агресорів та героїчні зусилля працівників госпіталю та звичайних жителів Маріуполя щодо порятунку поранених.
Авторитетна рада кінокритиків США включила стрічку Чернова до п’ятірки найкращих документальних фільмів 2023 року. Нагадаємо, що дебют фільму «20 днів у Маріуполі» відбувся на кінофестивалі Санденс, де він отримав приз глядацьких симпатій. Його показали учасникам 78 сесії Генеральної Асамблеї ООН.
Церемонію вчетверте провів Джиммі Кіммел. Загалом досить гладко і коректно, і його гостроти зупинялися на тій грані, за якою виникають образи. Кіммел досить докладно говорив про торішній страйк акторів і сценаристів, про значення солідарності у боротьбі кіноматографістів за свої права, і вивів на сцену представників тих робітничих професій, які надали страйкуючим вагому підтримку.
