«З великою скорботою повідомляємо, що після тривалої хвороби помер наш улюблений Девід (Кроз) Кросбі, – йдеться у заяві сім’ї Кросбі, опублікованій CNN. – Його спадщина продовжуватиме жити завдяки його легендарній музиці». Причина смерті не повідомляється.
Кросбі народився 1941 року в Каліфорнії. Початку його кар’єри сприяло знайомство з музикантами Роджером МакГуїном та Джином Кларком, разом з якими вони заснували у 1964 році гурт The Byrds. Колектив став відомим уже через рік: у січні 1965 вийшов кавер пісні Mr. Tambourine Man, раніше записаної Бобом Діланом. Версія The Byrds стала першим хітом гурту; Пізніше колектив записав успішні композиції Turn! Turn! Turn!, Eight Miles High, So You Want to Be a Rock ‘n’ Roll Star та інші пісні.
Перші два альбоми, названі на честь їхніх головних хітів Mr. Tambourine Man та Turn! Turn! Turn! були одними з перших успішних платівок в історії жанру фолк-рок. Працюючи над музичним стилем, що тільки зароджується, The Byrds намагалися поєднати стиль «Британського вторгнення» (представленого, наприклад, гуртом The Beatles) зі звучанням американського фольку, найвідомішим представником якого на той момент вважався все той же Боб Ділан.
Виступ The Byrds на шоу Еда Саллівана. Кросбі – крайній ліворуч.
У групі Девід Кросбі не лише грав на гітарі, а й співав. Хоча фронтменом колективу вважається Роджер МакГуїнн, роль вокаліста періодично переходила і до інших учасників групи, зокрема й до Кросбі. Наприклад, ми можемо чути його голос у фрагменті пісні All I Really Want to Do – ще одного каверу на Боба Ділана.
У другій половині 1960-х у творчості гурту стали з’являтися елементи психоделічного року. Гурт не просто дотримувався музичної моди того часу, а й сам визначав цю моду. У Великій Британії за зростання популярності психоделічного року багато в чому відповідальні The Beatles і The Yardbirds (про смерть легендарного гітариста цього гурту – Джефа Бека – ми розповідали раніше цього місяця). А ось на американській сцені одним із перших психоделік-хітів стала пісня Eight Miles High, створена The Byrds.
Східний (зокрема, індійський) вплив на творчість цього періоду вилився ще в один музичний поджанр – рага-рок, одним з піонерів якого і вважається група МакГуїнна, Джина та Кросбі. Втім, самі музиканти від цього терміну довго усувалися. «Це рок-н-рол, це не джаз та не індійська музика. Ми слухаємо їхню музику, вона нам подобається, і вона впливає на наше мислення та нашу гру, – розповідав Девід Кросбі. – Рок зростатиме й надалі. Тепер у ньому є вплив африканської, американської музики, джазу, народної та релігійної музики, Баха, індійської та грецької музики, жанрів кантрі та блюграсу».
Після ряду успішних альбомів, експериментів в інших жанрах (наприклад, кантрі-року), Девід Кросбі пішов з The Byrds – згодом він знову приєднається до МакГуїн для запису фінального альбому групи в 1973 році.
Після The Byrds Кросбі заснував новий колектив разом із музикантами Стівеном Стілсом та Гремом Нешем (згодом до гурту приєднався Ніл Янг). Рок-гурт, названий за іменами учасників, – Crosby, Stills & Nash швидко завоював популярність: вони були одними з учасників легендарного Вудстоцького фестивалю 1969 року, а їхній перший альбом потрапив на вершини американських чартів. Гурт перестав виступати на початку 1970-х; згодом її учасники сконцентрувалися на сольних кар’єрах, або на дуетах – наприклад, на спільних виступах Девіда Кросбі та Грема Неша.
Наприкінці 1990-х Девід Кросбі виступав у складі гурту Crosby, Pevar & Raymond, який проіснував близько восьми років.
Ім’я Кросбі двічі з’явилося у Залі слави рок-н-ролу – як музиканта The Byrds та як учасника Crosby, Stills & Nash.
Співчуття близьким Кросбі приніс його давній партнер зі сцени, британський музикант Грем Неш. «Девід був безстрашний у житті та в музиці, – наводить слова Неша видання The Variety. – Він висловлював свою думку, своє серце і свою пристрасть через чудову музику і залишив неймовірну спадщину. Це найважливіші речі».
