У Росії порушили першу справу за статтею про «пропаганду нетрадиційних сексуальних стосунків» проти видавництва «Попкорн букс» після звернення до поліції депутата Держдуми Хінштейна, який назвав його «скандально-відомим» і таким, що «кинув державі відкритий виклик».
«Попкорн букс» публікує художню літературу, «яка торкається «незручних» тем: проблеми самоідентифікації, расизму та сексизму», – так пише про себе видавництво, яке, після ухвалення нового закону про так звану ЛГБТ-пропаганду, стало розміщувати на обкладинках цитати 29 статті Конституції, що гарантує свободу слова та заборону цензури. Саме «Попкорн букс» надрукувало книгу Олени Малісової та Катерини Сільванової «Літо у піонерській краватці» – роман про стосунки двох юнаків. Справа проти видавництва порушена за кількома статтями.
«Якщо ми подивимося хронологічно, то виходить, що 5 грудня 2022 року закон був ухвалений і набув чинності, новий закон про гей-пропаганду серед повнолітніх та неповнолітніх, оновлена редакція цього закону, і через тиждень Хінштейн вже написав звернення на адресу МВС з тим, щоб притягнули до адміністративної відповідальності видавництво «Попкорн», якраз література якого стосується ЛГБТ людей, і поліція досить швидко відреагувала: у відповідь на звернення Хінштейна порушила дві справи про адміністративні правопорушення: перша за законом про гей-пропаганду, а друга справа «про дрібне хуліганство», якого тут абсолютно немає. І за третім епізодом направила матеріали до Роскомнагляду для вирішення питання про наявність правопорушення, пов’язаного із забороною на поширення інформації, яка завдає шкоди здоров’ю та дітям», – пояснює Максим Оленічев, юрист по роботі з ЛГБТ.
«Оскільки це перша справа, і знаєте, вона така для влади «прекрасна» з усіх боків. Якщо вона правда була порушена за заявою Хінштейна, він прямо демонстративно пише у своїй телеграмі, що “я сподіваюся, що вони будуть притягнуті до відповідальності”, то, зрозуміло, вони будуть притягнуті до відповідальності. Це таке показове прочуханка. І те, що саме це видавництво, яке дуже гарну акцію провело із 29 статтею Конституції. Моя гіпотеза, що вони намагаються кваліфікувати як дрібне хуліганство саме це», – додає Валерія Вєтошкінаадвокат правозахисного проекту «Перший відділ»
Максим Оленічев пояснив, що «Хуліганство є порушенням громадського порядку, яке виражає явну неповагу до суспільства. А в цій ситуації ніякого порушення громадського порядку немає, тому що громадський порядок — це конкретні фізичні дії у фізичному місці люди порушують етичні норми в суспільстві, тоді є підстави для порушення справи про адміністративне правопорушення за статтею 20.1. “Кодексу про адміністративні правопорушення” дрібне хуліганство, а тут, звичайно, нічого цього немає. З чим я це пов’язую це? Пов’язую з тим, що поліція вони самі не розуміють, яким чином формулювати звинувачення за новою статтею про гей-пропаганду».
Маріанна Рейбо, письменник, кандидат філософських наук, лауреат безлічі престижних літературних премій, у тому числі міжнародної – «Літературний Олімп». Свою третю книгу «Транзішн», Маріанна закінчила незадовго до початку війни: «Роман «Транзішн» – це непроста історія кохання, і на її тлі я розкривала, по можливості, тему трансгендерів у Росії, їхні проблеми, особливості їхньої психології, як вони сприймають світ, що для них є важливим. Я просто описую феномен, описую явище, яке нове для нашого життя: трансгендерність – це нове явище нашого життя, тому що це породження науково-технічного прогресу, як не крути, раніше воно було просто неможливим, люди не мали таких знань про людський організм, щоб переходити в іншу стать […] Знання про інших людей: трансгендерів, представників ЛГБТ необхідне для цивілізованої людини, сьогодні треба знати, що це, щоб воно не викликало такого варварського неприйняття».
У радянські цензурні часи був не лише самвидав, а й «тамвидав», для Маріанни та її роману ним став міжнародний літературно-мистецький журнал «Часи», який зараз видається у Бостоні, а до 2020 року виходив у Нью-Йорку.
«Мені пощастило, що я відправила свій роман «Транзишин» до російськомовного американського журналу, «Часи» називається. Редактор Давид Гай прочитав і оцінив рукопис, зрозумів, що має це потенціал і художній, і сама тема актуальна, тому що, наскільки мені відомо, принаймні, це перший для Росії твір на тему трансгендерів […] Звичайно, хотілося б побачити зрештою роман «Транзішн» у вигляді книги, в ідеалі, колись і в Росії теж, але зараз пробуємо у США», – розповіла Маріанна Рейбо.
«Дехто вже запитує: а що не можна говорити термін ЛГБТ? Ми для себе вибрали дуже простий критерій: ми дивимося ті терміни, ті слова, які або в хороших та офіційних промовах використовують наші офіційні представники влади, наприклад, вони самі кажуть «ЛГБТ». У моїй картині світу тоді ЛГБТ говорити можна. Чи можна розповідати дітям? Раніше не можна було, але й зараз не можна. А чи можна розповідати друзям, я думаю, що з погляду цього жахливого закону вже не можна!», – коментує адвокат «Першого відділу».
Самоцензура у видавництвах, за словами письменника Маріанни Рейбо, почалася задовго до набрання чинності новим законом, сьогодні ж у держави з’явилося право штрафувати порушників на суму від 50 тисяч до 400 тисяч рублів, а юридичні особи – до 5 млн або зупиняти їх діяльність до 90 діб.
