Законопроект про введення в Росії механізму примусового ліцензування фільмів, софтверу, музики та літературних творів було внесено до Держдуми РФ ще у серпні, але дискусія навколо нього не затихає. Більше того, напруження полеміки останніми тижнями помітно зросло.
У середині жовтня Асоціація власників кінотеатрів (АВК) направила прем’єр-міністру РФ Михайлу Мішустіну листа про те, що «більша частина» російських кіномереж підтримує законопроект, запропонований депутатом Держдуми Дмитром Кузнєцовим. Мова йде про продукцію з так званих «недружніх країн», включаючи США, Великобританію, Японію, Канаду та країни ЄС.
Водночас частина кіномереж виступає проти законопроекту, зокрема – об’єднана мережа «Формула кіно» та «Синема парк».
Як повідомляє ТАРС, заступник голови комітету Держдуми з економічної політики Артем Кір’янов виступив із пропозицією створити держструктуру, яка б «акумулювала» недоступний легально контент для подальшого продажу користувачам. Лобісти законопроекту вважають, що гроші за використання ліцензії правовласники згодом зможуть отримувати через деякі «спецрахунки» в російських банках.
Раніше стало відомо, що автор законопроекту Дмитро Кузнєцов вирішив його переробити. У старій редакції отримати через суд ліцензію на закордонний аудіовізуальний твір могла будь-яка компанія, а в новій редакції така можливість матиме лише офлайн-кінотеатри. Повідомляється, що депутат Кузнєцов також є секретарем робочої групи з розслідування антиросійської діяльності у сфері культури (ГРАД), яку ініціював письменник Захар Прілєпін. У серпні ГРАД почала складати списки «агентів іноземного впливу» серед діячів культури.
Як повідомило РИА Новости, Міністерство культури Росії назвало неправомірним паралельний прокат фільмів без дозволу правовласників, що суперечить міжнародним договорам Росії у сфері інтелектуальної власності.
Експерти констатують, що ця, м’яко кажучи, екзотична ініціатива покликана допомогти порятунку російського кінопрокату, який після виходу з внутрішнього ринку голлівудських мейджорів стрімко котиться вниз. Надії замінити Голлівуд на домашню продукцію поки що не справдилися. Далася взнаки, звичайно, і пандемія. Багато глядачів за два роки ковидної самоізоляції звикли до «диванного» перегляду та неохоче повертаються до кінотеатрів. А оскільки американські блокбастери фактично зникли з російського прокату, сильного стимулу повертатися до офлайн-кінотеатрів поки що не спостерігається. Касові збори продовжують встановлювати антирекорди.
Як і передбачали багато спостерігачів, без легального контенту знову підняло голову піратство, у тому числі в таких «м’яких» варіантах, як «кіноклубний показ». Як пише сайт torrent freak, «деякі кінозали почали показувати піратські фільми, завантажені з торентів, що викликало критику з боку кіноорганізацій, засмучених поверненням через 30 років темних днів неліцензованих розваг».
Національна федерація музичної промисловості (NFMI), що представляє в Росії Sony Music, Universal Music та Warner Music, закликала владу РФ відкинути ідею примусового ліцензування. На думку NFMI, цей механізм, у разі ухвалення закону, призведе до «дзеркальних заходів» проти російської музики за кордоном, виключення стрімінгових сервісів із російських онлайнових магазинів та бурхливе зростання піратства.
Асоціація «Інтернет-відео», яка поєднує найбільші онлайн-кінотеатри Рунету, також різко виступила проти цієї ініціативи. У заяві асоціації наголошується, що іноземні платформи, такі як iOS, Android та компанії смарт-ТВ, можуть помститися, припинивши обслуговування російських відеосервісів.
Сайт «Кінопошук» цитує голову цієї асоціації Олексія Бирдіна:
«Образно кажучи, депутат Кузнєцов запропонував лікувати апендицит експериментальною хіміотерапією. Ми не заперечуємо сам факт проблем із ліцензіями, але нам категорично не подобається запропоноване рішення… Мені шкода колег із кінопрокату, які єдині підтримують цю ініціативу, не маючи інших ідей. Вони схопилися за гнилий соломинку».
Володимир Ожерельєв, старший юрист Digital Rights Center, зазначив в інтерв’ю «Кінопошуку», що «законопроект негативно позначиться на ставленні до російських компаній, які випускають ліцензовану продукцію на російському ринку, і ускладнить вихід на міжнародний ринок, оскільки іноземні правовласники можуть негативно сприйняти. їх творів російському ринку. З іншого боку, законопроект дає правовласникам можливість отримати виплачену винагороду та укласти ліцензійний договір із подальшим скасуванням примусової ліцензії».
Інтернет-видання Meduza процитувало гендиректора онлайн-кінотеатру Kion Ігоря Мішина, який назвав примусові ліцензії диверсією і катастрофою. За його словами, у разі їхнього використання кіно з’явиться у піратів. Він упевнений, що якщо скрізь з’явиться “топовий голлівудський контент”, то розвиток російського кіновиробництва втратить сенс, а кінобізнес перестане розвиватися через піратство.
Кореспондент Російської служби «Голосу Америки» попросив російського та американського експертів дати оцінку внесеного до Держдуми законопроекту про примусове ліцензування.
Олександр ФЕДОРОВ, професор, кінокритик, кінознавець, почесний президент Асоціації кіноосвіти та медіапедагогіки Росії:
«Я загалом проти будь-якої примусовості у галузі культури. Щодо західних правовласників на кінопродукцію, то їхню реакцію зараз передбачити складно. Як добре відомо, багато відомих західних кінокомпаній пішли з російського кінопрокату. Можливо, за ними будуть і ще якісь. Все це вже відбилося на положенні кінопрокату в Росії: масова молодіжна аудиторія, яка звикла за останні десятиліття до голлівудських блокбастерів, без них пішла з кінозалів (а «вікова» аудиторія туди і не ходила, воліла ТБ). Багато приватних кінотеатрів у Росії тепер закриваються. Є навіть прогноз, що 2023 року в РФ залишиться лише половина кінозалів порівняно з 2021 роком. Російське кіно на сьогоднішній день не здатне залучити масову аудиторію навіть за відсутності голлівудської конкуренції. І хоча дорогі російські проекти начебто збирають сотні тисяч глядачів у кінозалах, насправді вони однаково провальні. Тільки один приклад: розкручений постійною телерекламою російський блокбастер “Серце Парми” за три тижні кінопрокату зібрав 454 млн. рублів, але за його бюджету в 714 млн. руб. цей показник не можна вважати комерційно успішним».
Джуліан ЛОУЕНФЕЛЬД, американський адвокат з авторського права, захищав у судах інтереси найбільших російських кіностудій:
«Це дуже поганий законопроект. Якщо депутати Держдуми хочуть створити Пхеньян-на-Москві, вони на правильному шляху. Нічого схожого за мою багаторічну адвокатську практику мені не зустрічалося. Взагалі, поняття “примусове” найчастіше фігурує у сфері державної охорони здоров’я. Наприклад, примусове вакцинування в країнах, що розвиваються, щоб уникнути поширення небезпечної епідемії. Якщо ж західні компанії захочуть захистити свої інтереси у російських судах, вони не зможуть навіть сплатити за послуги адвокатів. Сьогодні неможливо переказати гроші з-за кордону на російські рахунки. Переклади фактично припинено. Це схоже на грабіж серед білого дня. Хочеш не хочеш, у тебе забирають права та заплатять у рублях, коли і скільки захочуть. Це обурливо! Вважаю, що проблему можна спробувати вирішити лише на найвищому державному рівні. Але в цьому випадку голлівудським студіям та іншим західним правовласникам доведеться стати в довгу чергу скривджених Російською Федерацією. Поки що криза не скінчиться, – а коли це станеться, ніхто не знає – інтереси власників прав важко захистити. Коли країна стає світовим ізгоєм, від таких «дрібниць», як захист авторських прав, у Москві просто відмахуються.
Перспектива сумна: через санкції Росії на довгі роки приготоване користування тільки піратським, тобто краденим контентом. А до речі, ось питання: якщо США та країни Заходу – “недружні” Росії держави, чому вона так завзято намагається отримати їхню кінопродукцію? Ситуація багато в чому нагадує поводження радянської влади з так званими “трофейними” фільмами одразу після Другої світової війни. Щоправда, тоді все списувалося на юридичну плутанину. Сьогодні йде війна, і плутанина очевидна. Можливо, Держдеп напише якусь ноту протесту. Але, чесно кажучи, їм зараз не до захисту правовласників, тут ядерній війні добре було б запобігти».
