У понеділок відзначається Національний день пам’яті жертв геноциду поляків, вчиненого українськими націоналістами. 11 липня 1943 року на Кордонах РП відбулися масові напади українських націоналістів на польське населення. Цей день називають «Кривавою неділею» і вважають кульмінацією Волинської різанини.
Яцек Ґондек, журналіст Gazeta.pl, визначив, що це був понеділок Володимир Зеленський має внести до Верховної Ради законопроект про особливий статус поляків.
«Історія цього проекту сягає того часу, коли президент Анджей Дуда приїжджав до Києва – у травні – і виступав там у Верховній Раді. Зеленський у відповідь заявив, що слідом за польським закон ухвалить і український парламент. про особливий статус поляків, які проживають в Україні. Він підкреслив, що «такі закони мають велике символічне значення, показуючи, що українці та поляки є рівноправними». Цей проект передбачає, серед іншого, сприяння в працевлаштуванні та присвоєння еквівалента польського номера PESEL.
Про це також дізнався журналіст Президент України має торкнутися у своїй промові питання Волині та засудити цей злочин.
Більше інформації в тексті нижче:
Експерт Люблінського Католицького Університету д-р Анджей Шабачук зазначає, що зміна в українському підході до діяльності УПА-ОУН (Українська Повстанська Армія – Організація Українських Націоналістів) помітна вже кілька років. Більше того, як наголошує він, історичні питання не повинні розділяти нас у час, коли Україна захищається від російської агресії. – Ми бачимо серед українців, я не кажу лише про інтелектуалів, що вони здатні зрозуміти польську точку зору. Як відомо, Російська Федерація роками використовує цю тему для розпалювання польсько-українських відносин, сказав він.
Д-р Анджей Шабачук також зазначає, що більшість українців негативно оцінювали діяльність УПА-ОУН під час Другої світової війни. На західноукраїнських землях активно діяли прихильники Степана Бандери та його війська. У центральній і східній частині країни підтримка УПА-ОУН була незначною. Ситуація змінилася після 2014 року, коли антирадянську діяльність українських націоналістів використала влада у своїй історичній політиці.
– Ця тема ніколи не була загальноукраїнською і більшість українців негативно ставилися до Бандери. Події 2014 року трохи змінили сприйняття, – наголосив експерт зі Сходу.
Більше новин на головній сторінці Gazeta.pl
79 років тому, 11 липня 1943 року, під час Другої світової війни відділи УПА здійснили скоординований наступ на 99 польських міст, переважно Ковельського, Гороховського та Влодзімирського повітів. Це був апогей вбивств, здійснених з лютого 1943 року до весни 1945 року, які увійшли в історію як Волинська бійня. 11 липня 1943 року ще називають «Кривавою неділею». Тоді могло загинути близько 8 тисяч поляків, переважно жінок, дітей і людей похилого віку. Польське населення гинуло від куль, сокир, виделок, ножів та інших знарядь, часто в церквах під час мес і богослужінь.
Згідно з резолюцією Сейму 2016 року, 11 липня є Національним днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Речі Посполитої.
