У понеділок, 5 вересня, Володимир Путін затвердив нову зовнішньополітичну доктрину, засновану на концепції «русского мира», в якій йдеться про те, що держава повинна «захищати, оберігати і розвивати традиції та ідеали». Насправді концепція не приносить нічого дивного, адже вона була помітна і шанована на початку 21 століття.
Прикладом може бути окупація Криму в 2014 році, – згадав Рінна Куллаа, експерт із зовнішньої політики Росії та викладач університету Тампере, в інтерв’ю фінській газеті Iltalehti у вівторок. Документ створює обґрунтування процесу відновлення «єдності нації» та втручання у справи інших держав, тобто узаконює військові інтервенції.
Більше інформації зі світу та країни можна знайти на головній сторінці Gazeta.pl.
Ми давно маємо справу з формуванням зовнішньої політики Кремля, особливо на пострадянському просторі. Протягом багатьох років Путін нарікає на «трагічну долю» приблизно 25 мільйонів етнічних росіян, які живуть у новостворених незалежних державах після розпаду СРСР у 1991 році. Він описує цей процес як «геополітичну катастрофу».
Метою нової доктрини є регулювання напрямків політики на міжнародній арені. Однак професор в інтерв’ю, опублікованому в “Iltalehti”, підірвало його ефективність. – Треба було очікувати, що з Кремля потече якась політична думка. У цьому сенсі це не дивно, але дещо сумнівно, наскільки ця політика буде стратегічною, прокоментував Рінна Куллаа.
Куллаа також звернув увагу на вплив документа на нинішні відносини Росії. Згідно із записами, Москва має посилити співпрацю зі слов’янськими народами, Китаєм та Індією, зміцнити зв’язки з Близьким Сходом, Латинською Америкою та Африкою.
– Стратегічний успіх цієї політики сумнівний, оскільки йдеться про партнерство з багатьма країнами. Те, як це працюватиме, також залежатиме від них самих і від того, як вони сприймуть дії Росії. Думаю, сумнівно, що Китай вибере тісне партнерство з Росією, – вважає експерт.
Рінна Куллаа в газеті зазначив, що доктрина становить загрозу для Фінляндії. Москва не хоче вступати в НАТО разом зі Швецією. У випадку, якщо країни, згадані в документі, будуть проводити політику, відмінну від очікуваної Кремлем, Кремль залишає за собою право втрутитися. – Фінляндія повинна бути пильною щодо нової політики, хоча б тому, що вона є частиною Європейського Союзу і Заходу, – підкреслила вона.
