DAVE MATTHEWS BAND
Walk Around the Moon
Колектив Дейва Меттьюса, відомий тим, що з кожним новим релізом збирає всі можливі музичні лаври, повернувся. Dave Matthews Band презентували перший за п’ять років альбом, названий Walk Around The Moon.
Творчість цієї групи ніколи не можна було назвати поверховою – на відміну від інших їхніх колег за рок-сценою. Однак новий реліз виявився настільки зрілим, наскільки це взагалі можливе за мірками цього колективу. Через весь альбом проходять теми перебігу часу, кінцівки життєвого шляху, а також екзистенційні висновки, до яких людина на цьому шляху приходить.
“Знаєш, якось ми всі підемо з цього місця, можливо, раніше, ніж цього хотілося б”, – так починається, наприклад, Something to Tell My Baby, відразу даючи зрозуміти, якого настрою нам чекати від наступних двох хвилин треку. Щось подібне ми чуємо (нехай і в менш депресивному вигляді) і в All You Wanted Was Tomorrow, і в повній тривожній надії Looking for a Vein, і в Singing From the Windows, в тексті якої Меттьюс нервово вдивляється в невизначеність майбутнього.
Втім, не весь альбом є меланхолійною колекцією спроб впоратися з екзистенційною кризою. Набагато різкіше і бадьоріше звучить After Everything, який заграє з блюзом і фанком, як у ранніх альбомах гурту. І, мабуть, найвиразнішим елементом альбому виявилася Madman’s Eyes: трек виділяється не лише близькосхідним звучанням, як у їхньому давньому хіті Last Stop, а й тим, яку тему це звучання торкається. Меттьюс співає про вогнепальну зброю та дітей, торкаючись вкрай болючої для США теми – стрілянини в школах і контролю над зброєю в цілому.
IMAGINE DRAGONS
Crushed
Зазвичай у дайджесті ми говоримо про альбоми, що вийшли, але цього разу дозволимо собі виняток у вигляді кліпу на торішній трек Imagine Dragons.
Йдеться про пісню Crushed. Її «Дракони» випустили влітку 2022 року у складі другого тому альбому Mercury (його першу частину, Act I, ми згадували у вересневому дайджесті 2021 року). Хоча текст самої пісні не відсилає до війни в Україні, саме про неї – трагічні наслідки російського вторгнення – музиканти і вирішили зробити відеокліп. У відео Imagine Dragons розповідають історію 14-річного хлопчика Сашка, чиє село Новогригорівка на Миколаївщині провело під російською окупацією п’ять місяців. У відео «Дракони» показують зруйноване поселення, згадують обстріли, загиблих сусідів Сашка та закінчують фразою про солідарність із «нашими українськими друзями».
Це вже не перший випадок, коли Ден Рейнольдс та його колеги виступають на підтримку Києва. У липні 2024 року вони розпочали роботу в рамках масштабної фандрайзингової компанії United24 – на той час вони приєдналися до збору коштів на закупівлю реанімобілів для українських медиків.
DROPKICK MURPHYS
Okemah Rising
Imagine Dragons – далеко не єдині американські музиканти, які підтримали український народ: влітку минулого року з антивоєнним релізом виступили і Dropkick Murphys (у лютому «Голос Америки» докладно розповідав про них та інших виконавців, які записали композиції на підтримку України – читайте на нашому сайті).
У травні Dropkick Murphys представили свій новий альбом. Okemah Rising виявився вже дванадцятою платівкою на рахунку кельтських панків, які з початку пандемії помітно активізувалися, намагаючись випускати студійний альбом щорічно. У записі нового альбому не брав участі вокаліст Ел Барр (музикант взяв кар’єрну паузу заради догляду за хворою матір’ю), тому на всіх десяти треках ми чуємо голос Кена Кейсі, чий хрипкий задерикуватий вокал став однією з візитівок бостонських панків.
При написанні текстів музиканти спиралися на тексти Вуді Гатрі – легендарного музиканта першої половини XX століття (проте він прославився далеко не кельтським панком, а кантрі- і фолк-баладами). Dropkick Murphys не лише уважно вивчили його невидані тексти, а й запросили до роботи над альбомом дочку та онука музиканта.
Така увага з боку панків до творчості Гатрі не повинна дивувати нікого. Саме тексти Гатрі лежать в основі пісні I’m Shipping Up to Boston, яку у 2004 році Dropkick Murphys перетворили на свій головний хіт, класику келтик-року та чи не в один із неофіційних бостонських гімнів.
В цілому, вийшов весело, голосно, по-бунтарськи і так само по-панківськи задерикувато – втім, іншого від Dropkick Murphys ніхто і не чекає.
SMASHING PUMPKINS
ATUM
Склад Smashing Pumpkins може змінюватися рік у рік, група може розпадатися і возз’єднуватися, але це не заважає Біллі Корган намагатися зв’язати два десятиліття своєї творчості в єдине концептуальне полотно.
У травні ветерани альт-року нарешті завершили свій амбітний проект ATUM. Це концептуальний альбом: за задумом Коргана він є фіналом трилогії альбомів, що вийшли чверть століття тому. Тут нам доведеться згадати, що в альбомі Mellon Collie and the Infinite Sadness 1995 головною дійовою особою був епатажний рокер Zero; він же з’явився в альбомі 2000 року Machina, де постав перед публікою під новим ім’ям Glass разом із вигаданим рок-колективом із претензійною назвою «Машини бога». Кінець цієї квазібіографічної рок-історії завершився 2023 року: тепер вигаданий персонаж Коргана змінив ім’я на Shiny і став головною дійовою особою альбому ATUM.
Звучить заплутано? Але Біллі Корган вирішив зробити все ще заплутаніше. Він перетворив кінець трилогії на трилогію саму по собі: ATUM є рок-оперою в трьох актах, остання з яких і була випущена 5 травня.
Тритомник, що складається з 33 треків, вийшов воістину епічним: місцями похмуро-гітарним, місцями фриково- алегоричними, місцями ефемерно-космічним. Не всі оцінили складність трилогії – далеко не кожен відгук на ATUM виявився хвалебним, але все ж таки цей реліз дозволив групі завершити один із найамбіційніших проектів у своїй кар’єрі.
ПІДЛОГА САЙМОН
Seven Psalms
Якщо ж ви хочете послухати щось спокійніше за кельтські панки, антивоєнні звернення «Драконів» та гітарні партії Smashing Pumpkins, то варто звернути увагу на новий реліз Пола Саймона.
Легендарний музикант, учасник ще легендарнішого дуету з Артом Гарфанкелом, опублікував свою п’ятнадцяту студійну роботу. Альбом Seven Psalms можна назвати пізнім камбеком артиста: його попередня платівка Horace and Pete з’явилася на прилавках цілих сім років тому. Новий реліз вийшов раптово – але ще раптовіша історія його походження.
Ідея «Семи псалмів» прийшла до Саймона… уві сні. Прокинувшись однією із січневих ночей 2019 року, музикант записав свій сновидіння, хоч і не розумів тоді його значення. «Інформація має прийти, – пояснював Саймон у трейлері до свого альбому. – Я повинен прокидатися двічі-тричі на тиждень, між 3:30 та 5 годинами ночі. І слова мають прийти». Записані тексти Пол Саймон перетворив на сім треків, які пов’язані між собою і, як передбачає їхній автор, мають бути прослухані як єдине ціле.
У результаті вийшла меланхолійна поема, що своєю ефемерною медитативністю помітно відрізняється від попередньої творчості музиканта. Хоча великих нагород вона своєму творцю навряд чи принесе (у нього і так на рахунку 16 «Греммі»!), але вона вже викликала безліч похвали критиків і є ліричним доповненням до того, яким згодом запам’ятається пізніше творчість музиканта.
Читайте попередні дайджести цього року:
