Легендарний американський музикант Девід Бірн, фронтмен гурту Talking Heads, вручив нагороду співзасновниці Pussy Riot Наді Толоконнікової, проти якої в Росії минулого року було порушено нову кримінальну справу. Він зазначив, що Толоконнікова сиділа у російській в'язниці і була «жінкою року» журналу Time.
“Це цікава комбінація!”, – Вигукнув музикант.
Бірн вручав Толоконниковій нагороду за «динамічні здобутки у мистецтві». Він наголосив на «політичній хоробрості» Толоконникової, додавши, що це «якість, якої багатьом з нас не вистачає».
«Це час, коли потрібна сміливість, щоб відверто висловлюватися, — сказав музикант кореспондентові Російської служби «Голосу Америки». — І не лише у Росії, а практично скрізь. Всюди є речі, про які небезпечно говорити вголос».
Цей вечір проводився на користь нью-йоркського Музею американського народного мистецтва, причому під «народним» тут розуміється не фольклор, а скоріше мистецтво, створене художниками-самоуками поза системою галерей та аукціонів. Інакше кажучи, аутсайдерами. І на думку організаторів, Толоконнікова цілком підходить для цього визначення. «Її творчі підходи, її голос викристалізувалися під час серйозних випробувань, коли вона сиділа у в'язниці, — сказала «Голосу Америки» Карлі Клопфенстайн, заступник директора Музею американського народного мистецтва. — Це було близько 10 років тому, але цей досвід продовжує відгукуватись у її художніх підходах. І це дуже співзвучно багатьом художникам, представленим у колекції нашого музею, які через різні випробування, які їм довелося пережити, дійшли власного бачення художнього процесу. І Надя чудово вписується у цю парадигму».
На вечорі були представлені нові роботи Толоконникової із серії «Темна матерія», в яких вона використовує старослов'янську в'язь, таким чином, на її думку, відкидаючи висунуті проти неї в Росії звинувачення «в образі почуттів віруючих». «Ці роботи відображають мій біль, надію, ностальгію, — сказала Надя Толоконникова в інтерв'ю Російській службі «Голосу Америки», — усі ті почуття, які я відчуваю сьогодні щодо Росії».
Під час бесіди з кореспондентом Голосу Америки на моніторі за спиною Толоконникової грав її відеопроект Прах Путіна. На відео знято жінок у червоних балаклавах, які спалюють у пустелі гігантський портрет Володимира Путіна і збирають попіл у скляні колби. Після прем'єри відео у галереї Джеффрі Дейча у Лос Анжелесі у січні минулого року на Толоконникову в Росії порушили нову кримінальну справу. «Тож тепер, якщо мені знадобиться оновити свій паспорт, а я громадянка Росії, я не зможу цього зробити, — сказала вона. — Це все одно, що бути людиною без громадянства. Єдина країна, громадянином якої я є, хоче побачити мене у в'язниці чи мертвій».
Кореспондент нагадав акціоністці, що ще до Pussy Riot вона була також серед фундаторів арт-групи «Війна», яка виступала не лише проти авторитарного російського уряду, а й проти музеїв та інших мистецьких інститутів. Останнім часом Толоконнікова представляє свої проекти у престижних галереях США та Європи. Наступного місяця у музеї Лінця в Австрії відкриється її перша персональна музейна виставка.
Толоконнікова сказала, що багато чого «залежить від контексту», і що музеї та галереї, які виставляють її проекти на Заході, поділяють її політичний порядок денний. При цьому вона зауважила, що колектив Pussy Riot, як і раніше, бере участь у протестних акціях, включаючи ті, на які немає дозволу поліції. «Шість місяців тому ми провели нелегальний протестний перформанс перед будинком Верховного суду штату Індіана, – розповіла Толоконнікова. — Ми назвали його «Боже, збережи аборти». Це було цілком собі «олд вилиць», бо сьогодні в Індіані практично неможливо було б провести дозволену виставку на підтримку права на аборт. Отже, ми використовуємо різні інструменти залежно від обставин».
Спілкуючись із поціновувачами її творчості, Толоконнікова виглядала цілком безтурботно, проте, за її словами, боротьба зі страхом потребує усвідомлених зусиль. «Я як заклинання повторюю, можна сказати сама для себе, «скасовую страх, скасовую страх», — розповіла вона Русській службі «Голосу Америки». — Я впевнена, що страх змушує нас цензурувати себе. Це те, що будь-який тоталітарний уряд хоче від нас. Вони не садять усіх людей, не вбивають усіх, вони вбивають кількох і змушують усіх боятися. Безумовно, неможливо повністю позбавитися страху, тому що ми всі хочемо жити, щоб наші сім'ї процвітали. Але я, прокидаючись щодня, кажу собі, що я не прийматиму рішень, виходячи зі страху, який нав'язаний мені ззовні, з боку моєї держави. Тому я не думаю про те, що я можу бути вбита або отруєна, незважаючи на те, що мій колишній чоловік і батько моєї доньки був отруєний речовиною, схожою на «новачок». Але я думаю, що страх — це клітина, в яку ми поміщаємо себе».
Вечір завершився виконанням нових музично-шумових композицій Pussy Riot, з акцентом на «шумових» індастріал 1980-х років, що нагадують музику. І хоча жанрово це сильно відрізнялося від «нової хвилі» Talking Heads, фронтмен легендарного гурту побачив у Толоконниковій споріднену душу. «Я знаю, що в неї широкі інтереси: вона не думає лише про протест, чи лише про музику, чи лише про мистецтво, чи про перформанс арт. Вона думає про все це як про одне ціле. І в цьому ми з нею схожі», – сказав Девід Бірн.
Сама Толоконнікова сподівалася, що «звукові хвилі, чорні та брутальні, як її рідне сибірське місто Норильськ, піднесуться в небо і спопелять усі недуги нашого світу».
