Варшавський кореспондент німецької щоденної газети “Tageszeitung” (TAZ) Габріеле Лессер у тексті, опублікованому в п’ятницю, розповіла про наслідки посилення урядом Об’єднаних правих курсу щодо німецької меншини в Польщі.

На прикладі початкової школи в Ґродзиську автор представляє проблеми місцевих громад Опольської Сілезії, де проживає більшість громадян Польщі німецького походження.

– Ми б ледь не збанкрутували, – розповіла журналісту «ТАЗ» вчителька німецької мови та директор школи Агнешка Кала. «Спочатку Сейм зменшив фінансові субсидії на вивчення німецької мови, а потім міністр освіти зменшив кількість годин викладання німецької мови для меншин з трьох до однієї», — критикує Кала. Діра у шкільному бюджеті загрожувала подальшому існуванню школи, читаємо у «ТАЗ».

«Чому наші діти зазнають дискримінації та стигматизації? Чому ми стаємо заручниками німецько-польських відносин?» – запитує Рафал Бартек, голова Союзу німецьких суспільно-культурних товариств у Польщі. На його думку, не можна допустити, щоб кампанія ПіС перед парламентськими виборами (восени 2023 року – ред.) проходила за рахунок дітей.

Як пише Лессер, щоб вижити, школа в Гродзіську цього навчального року перетворилася на приватну двомовну початкову школу з шістьма годинами німецької мови на тиждень. Керівництво сподівається залучити дітей, які не належать до німецької меншини. Окрім державної субвенції, школа фінансується за рахунок пожертв. Допомога надходить і з Німеччини.

Депутат Януш Ковальський від «Солідарної Польщі», партії, яку автор описує як праворадикальну, вимагає подальших санкцій, зокрема скасування останньої години німецької мови для меншин, яка все ще існує в шкільних планах. Державний бюджет Польщі заощадив би 52 мільйони євро.

Таким чином Ковальський хоче відновити «симетрію» між Німеччиною та Польщею. За словами депутата СП, німецька влада не визнає «польську меншину» і не фінансує польську освіту для нібито двох мільйонів поляків, які проживають у Німеччині.

Ще одна ідея Ковальського – змінити виборче законодавство, щоб не дати представникам меншин отримати місце в парламенті.

Лессер пояснює, що в Німеччині немає «польської меншини», а є економічні мігранти та політичні біженці з комуністичних часів, а також пізніше німецькі переселенці. Поляки живуть у різних частинах Німеччини – там, де вони знайшли роботу чи отримали притулок. Умовою визнання меншини є те, що вони століттями проживали на території, яка після зміни кордону опинилася в іншій країні, читаємо у «ТАЗі».

Лесер аргументує твердження польської сторони про те, що німецька влада фінансово не підтримує вивчення польської мови. Землі, які відповідають за освіту, лише у 2020 році витратили близько 200 мільйонів євро на вивчення польської мови як рідної, що набагато більше, ніж польські субсидії на німецьку освіту для німецької меншини.

Журналіст «TAZ» визнає, що у Німеччині у вивченні польської мови беруть участь лише 15 тисяч студентів. діти. На її думку, наразі неможливо визначити, чи це пов’язано з неінформованістю батьків чи радше з відсутністю пропозицій. Причини такого стану справ має розслідувати Центр компетенції та координації KoKoPol в Остріці, який отримав на ці цілі п’ять мільйонів євро від Бундестагу на 2023-2025 роки.

Стаття на сайті Deutsche Welle.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я