Після дворічної невизначеності через пандемію ковіда міжнародний кінофестиваль Трайбека, що проходить у Нью-Йорку (Tribeca Film Festival), схоже, повертається до звичної колії. Фільми кількох програм, включаючи конкурсні, знову показуються наживо. У кількох кінозалах Манхеттена глядачам їх представляють запрошені режисери, актори та продюсери. І знову організатори розкочують «червону доріжку», якою в дні прем’єр дефілюють зірки в екстравагантному вбранні.

Втім, дещо розумне з періоду ковидних обмежень Трайбека поки що зберегла. Багато фестивальних фільмів можна переглянути по стримінгу з дому на комерційній онлайн-платформі Tribeca At Home. І що важливо, новинки доступні не тільки в Нью-Йорку, а й на всій території США.

Фестиваль Трайбека був заснований відразу після трагедії 11 вересня 2001 року групою ентузіастів на чолі з Робертом Де Ніро, Джейн Розентол і Крейгом Хаткофф з метою оживити культурне життя Нижнього Манхеттена, інфраструктура якого сильно постраждала від терористичної атаки. За два десятиліття щорічний кінофестиваль завоював репутацію важливої ​​та престижної події для Нью-Йорка, успішно конкуруючи зі значно поважнішим побратимом – міжнародним кінофестивалем у Лінкольн-центрі (NYFF), що проходить восени.

Роберт Де Ніро та Джейн Розентол.  Courtesy photo


Роберт Де Ніро та Джейн Розентол. Courtesy photo

Фестиваль Трайбека традиційно користується підтримкою численних спонсорів. Повідомлялося, що у 2019 році венчурна фірма медійного магната Руперта Мердока Lupa Systems стала мажоритарним акціонером Tribeca Enterprisesкомпанія, що володіє фестивалем.

Диви діляться секретами

Світські хронікери, звичайно ж, не могли пройти повз гала-відкриття цьогорічного фестивалю. Головним магнітом для репортерів стала 52-річна актриса та співачка Дженніфер Лопес, яка відвідала світову прем’єру нового документального фільму «У перерві» (Halftime). Екстравагантне вбрання зірки викликало бурю відгуків у пресі та в соціальних мережах.

Картина розповідає про довгу та вибоїсту артистичну кар’єру Джей Ло. Особливу увагу автори приділили її виступу у перерві матчу 2020 року з американського футболу. Super Bowl, де вона виступила разом із Шакірою. Спільний концертний номер двох латиноамериканських зірок викликав суперечливі відгуки. Ряд оглядачів побачили у цьому рішенні організаторів расистське підґрунтя. Мовляв, одній латиноамериканці не потягнути весь номер.


“У перерві”. Courtesy photo

«У перерві» означає початок другої половини життя Лопес, – йдеться у фестивальному прес-релізі, – з одкровеннями про еволюцію її як латиноамериканки, матері, артистки, яка взяла кар’єру в свої руки і голосно заговорила про важливі речі». Вона згадує у фільмі про часи, коли її називали «дивою» та «серійною нареченою». «А я вірила всьому, що про мене говорили», – зауважує співачка, яка визнала, що їй доводилося нелегко через низьку самооцінку та нападки жовтої преси.

Свою пасію у фільмі захищає актор та режисер Бен Аффлек, з яким Лопес після довгого розлучення знову зійшлася. Фільм «У перерві» стане доступним для передплатників стрімінгового сервісу Netflix 14 червня.

Ще одна суперзірка минулого вікенду вшанувала увагою Трайбеку. Беручи участь в одній із програм фестивалю, 32-річна співачка Тейлор Свіфт розповіла глядачам складнощі професії кінематографіста. Вона вперше стала драматургом та режисером 10-хвилинного музичного відео «Все дуже добре» (All Too Well) з Діланом О’Брайеном та Сейді Сінк у головних ролях. Свіфт виконала у відео написану нею пісню. На зустрічі з глядачами, де яблуку не було де впасти, вона захоплено говорила про авторське бачення та канони режисури. Коментатори іронічно помітили, що співачка трохи плуталася в міркуваннях, хизуючи такими кіношними термінами, як «стедікам» та «протагоніст».

Феномен Каперника

Як і в минулі роки, особливу увагу глядачів та преси викликають американські документальні фільми. Найцікавіші та найгостріші стрічки представлені у конкурсній документальній програмі та в інформаційних паралельних програмах. Вони стосуються актуальних соціальних і політичних реалій у США, розповідають про непересічних людей, їхні долі.

У картині «Каперник та Америка» ( Kaepernick & America) режисерів Томмі Уокера та Росса Хокроу її автори відтворюють історію сходження до слави видатного спортсмена, який здійснив сміливий вчинок, який зробив його об’єктом і хули, і похвали. Йдеться про Коліна Каперника, прославленого квотербека футбольної команди «Сан-Франциско Форті Найнерс». Сам Колін напівкровка, усиновлений білою сім’єю, що згодом неодноразово докоряли йому. 2016 року під час передматчевого виконання гімну США Каперник залишився сидіти. Він пояснив свій демарш бажанням висловити протест проти жорстокого поводження поліцейських із чорношкірими. Пізніше за порадою одного з друзів він під час виконання гімну став на одне коліно. Спонтанний індивідуальний протест поступово набув звучання виразної антирасової заяви.

«Каперник та Америка».  Courtesy photo


«Каперник та Америка». Courtesy photo

Автори фільму проробили копітку роботу, відібравши свідчення десятків очевидців та експертів, які коментують феномен Каперника. Глядач побачить кадри хроніки, що зняли хвилю невдоволення «антиамериканським» вчинком квотербеку. Ставши помітною політичною фігурою, він фактично пожертвував своєю спортивною кар’єрою в ім’я боротьби з поліцейським свавіллям щодо афроамериканців.

Апофеоз аморалізму

Два маститі голлівудці, Брайан Грейзер і Рон Ховард, виступили продюсерами фільму-розслідування на дуже болісну тему – сексуальне насильство у таборах бойскаутів. Режисером стрічки «Не залиш сліду» (Leave No Trace) стала Айрін Тейлор, яка у партнерстві з телеканалом ABC вивчала випадки сексуальних домагань до хлопчиків-бойскаутів з боку дорослих вожатих, тренерів та іншого персоналу протягом десятиліть.

Як наголошується у фільмі, бойскаутство, засноване в США в 1910 році, стало таким самим американським явищем, що і яблучний пиріг. Але за ідилічними картинами на кшталт художника Нормана Рокуелла, який оспівував високі моральні якості бойскаутів та його наставників, ховалася багаторічна кримінальна практика педофілії. Коли на педофілів час від часу надходили скарги, бойскаутське начальство ховало їх під сукно, а самих злочинців переводили кудись подалі, в інший штат. Сотні, тисячі випадків сексуального насильства зафіксовано в архівних папках бойскаутського руху, які вивчили режисер та її колеги. І ось немов греблю прорвало: понад 82 тисячі чоловіків зізналися, що стали жертвами сексуального насильства під час перебування бойскаутами з боку дорослих співробітників літніх таборів та іншого персоналу.

«Не залиш сліду».  Courtesy photo


«Не залиш сліду». Courtesy photo

Глядач почує деякі з цих одкровень. Їм, людям середнього та літнього віку, важко говорити, у них переривається дихання та навертаються сльози. Психіатр говорить з екрану: так, у дуже багатьох випадках психіці жертв педофілії наноситься непоправний удар, що позначився на їхньому житті.

скандал, що розгорівся, лідери головної бойскаутської організації намагалися загасити, але це їм не вдалося. Число бойскаутів у країні знизилося більш ніж удвічі. Згідно з судовим вердиктом, бойскаутський рух, який оголосив у 2020 році банкрутство, має виплатити жертвам педофілів 2,7 млрд доларів компенсації. Це найбільша в історії сума сеттлмента за сексуальні злочини.

«Інша Йоко Воно»

Біографія Джона Леннона, вбитого в 1980 році легендарного «бітла», здається, вивчена вздовж і впоперек. Проте новий документальний фільм «Втрачений вікенд: історія кохання» (The Lost Weekend: A Love Story) свідчить про протилежне. У житті Леннона ще залишаються білі плями. Одне пов’язане з особистістю його асистентки Мей Пенг, з якою в нього виник бурхливий роман. Три співрежисери Ів Брендстін, Річард Кауфман і Стюарт Семюелс досконально вивчили всі доступні свідчення «лав сторі» та взяли інтерв’ю у самої Мей та Джуліана, сина музиканта від його першого шлюбу з Синтією Леннон. Мей та Джуліана пов’язують багаторічні дружні стосунки.

Мей Пенг народилася і виросла в 60-ті роки в сім’ї китайських іммігрантів в “іспанському Гарлемі” Нью-Йорка. Навчалася в католицькій школі, зненавиділа навчання і закохалася без пам’яті в рок-н-рол, особливо в групу «Бітлс». Невдовзі збулася її головна мрія. Вона почала працювати в студії Apple Records особистою асистенткою Джона та його дружини Йоко Оно. Мей було 19 років, коли шлюб Леннона з владною японкою почав руйнуватися у всіх на очах. І тут Йоко зробила несподіваний і, як виявилося, розумний хід: вона буквально кинула в обійми Джона юну та захоплену Мей. І ті 18 місяців, скільки тривав їхній роман, Йоко дистанційно спостерігала за його пригодами, і коли Джон «нагулявся», зуміла повернути його в лоно сім’ї.

«Втрачений вікенд: любовна історія».  Courtesy photo


«Втрачений вікенд: любовна історія». Courtesy photo

Автори фільму отримали унікальний доступ до архівних матеріалів, домашніх музичних записів та колекції пустотливих малюнків Джона. Глядач побачить маловідомі кадри хроніки та фотографії бурхливих тусовок Джона та Мей у нічних клубах та барах Лос-Анджелеса, де їм компанію складали, серед інших зірок, Харрі Нілссон, Еліс Купер та Кіт Мун. Саме тоді, завдяки душевній та доброзичливій Мей, Джон відновив спілкування із сином Джуліаном та партнером по «Бітлс» Полом Маккартні.

Фестиваль Трайбека завершиться 19 червня.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я