Стівен Спілберг уперше приїжджає на кінофестиваль у Торонто. Під час огляду, що починається 8 вересня, відбудеться світова прем’єра нового фільму «Фабельмани» (The Fablemans). Компанію голлівудському метру складуть кілька десятків зірок кіно та шоу-бізнесу першої величини, включаючи Тейлор Свіфт, Опру Уїнфрі, Мішель Вільямс, Деніела Крейга, Кейт Хадсон, Дженніфер Лоуренс, Х’ю Джексона та багатьох інших знаменитостей.
Вершки та формат
У цій майже автобіографічній історії Спілберг розповідає історію важкого дорослішання боязкого єврейського хлопчика, сім’я якого жила в Аризоні, на американському півдні. Разом із режисером картину в Торонто представлять актори Мішель Вільямс, Пол Дано та Сет Роген.
Директор TIFF (абревіатура огляду) Камерон Бейлі озвучив статистику фестивалю. Він оголосив, що в кількох секціях програми покажуть 203 ігрові картини та 51 короткометражку із 63 країн. Їх наживо представлять публіці творці багатьох фільмів.
Напевно, найочікуванішим гостем TIFF, якщо не рахувати Спілберга, можна вважати Тейлор Свіфт. Найпопулярніша співачка вирішила спробувати свої сили у кінорежисурі. На фестивалі покажуть її 15-хвилинну короткометражку, яка отримала назву її пісні All Too Well, і директор фестивалю Камерон Бейлі поговорить із нею у присутності публіки. Власне, твір це виглядає як дещо розтягнутий відеокліп про молоду пару закоханих, які то лаються, то тішаться. Цього року на фестивалі Трайбека у Нью-Йорку Свіфт наживо виконала пісню All Too Well. Поки неясно, чи заспіває вона її в Торонто. За всієї очевидної скромності кінематографічних досягнень співачки для фестивалю поява її серед гостей та учасників, безсумнівно, є додатковим рекламним манком.
Як наголошують експерти, це особливо важливо після двох важких років, коли через пандемію ковіда фестиваль був змушений перейти на віртуальний формат, а кінозали або закрилися, або різко обмежили глядачів для підтримки «соціальної дистанції». Кількість фільмів, що показуються в онлайні, виявилося меншим, ніж на докоподібних оглядах.
Цього року TIFF вирішив повністю перейти на очний формат, щоправда, за дотримання заходів санітарної безпеки, що включають носіння масок у кінотеатрах. За цією ж схемою вже повернулися до колишнього життя кінофестивалі у Канні та Венеції, і оголосив про майбутнє повернення кінофестиваль у Берліні. Ці огляди – головні конкуренти Торонто у світовому фестивальному рейтингу. Втім, TIFF дипломатично не позиціонує себе конкурентом великої європейської трійки. Він розпочинався як неконкурсний «фестиваль фестивалів» і продовжує цю традицію, охоче включаючи до своєї програми вже засвічені у Європі стрічки.
Але конкуренція, звісно ж, існує. Якісь вершки знімають європейські огляди, якісь дістаються Торонто та частково елітарному фестивалю у Теллурайді. І ми бачимо, як рік у рік окремі прем’єри в Торонто майстерно зроблених фільмів мейнстриму обертаються через якийсь час «Оскарами» та великими касовими зборами. Характерно, що рік у рік терміни фестивалів у Венеції та Торонто їх організатори ніяк не можуть розвести. Так і цього року Венеціанський ще не закінчився, а Торонто вже стартує, що створює очевидні логістичні проблеми для фестивалів, студій, продюсерів та журналістів.
Королі, втрачені та набуті
Ірландський режисер Мартін Макдонах, який отримав двох «Оскарів» за фільм «Три білборди на кордоні Еббінга, Міссурі», покаже драму «Банші Інішира» (The Banshees of Inisherin). культовим іронічного детектива «Залягти в Брюгге» Нова картина буде показана в Торонто на хвилі помітного успіху глядачів у Венеції.
Багатьом пам’ятають феноменальний успіх у Торонто чотири роки тому комедійної расової драми «Зелена книга», яка стала на TIFF володарем призу симпатій публіки, а потім виграла головного «Оскара». Чи зможе режисер Пітер Фарреллі повторити той тріумф, показавши нову драмеді “За пивом!” (The Greatest Beer Run Ever)? Дія відбувається у 1967 році. Зак Ефрон грає простого хлопця, який, неабияк випивши в барі, вирішує вирушити до В’єтнаму, щоб привезти пива своїм друзям, що воюють у джунглях. У фільмі також зайняті Расселл Кроу та Білл Мюррей.
Фільми 81-річного британського майстра Стівена Фрірза в минулі роки часто отримували світові прем’єри та захоплений прийом у Торонто. У його новій картині “Втрачений король” (The Lost King) глядач побачить ексцентричну британську актрису Саллі Хокінс (“Безтурботна”, “Форма води”) в образі письменниці, яка одержима пошуком поховання короля Річарда III і спробами повернення йому доброго імені.
Очікується світова прем’єра іронічного детективу “Скляна цибулина: дістати ножі” (Glass Onion: A Knives Out Mystery). Це сіквел режисера Райана Джонсона, який добре пройшов у прокаті розважального фільму, який мав прем’єру в Торонто в 2019 році. Очікується приїзд Деніела Крейга, Кейт Хадсон та Ітана Хоука.
Великі очікування кінокритики покладають на амбітну драму “Імперія світла” (Empire of Light) британця Сема Мендеса (п’ять “Оскарів” за “Красу по-американськи”). Фільм атестують як медитацію на теми влади кіно та химерності кохання, що майстерно знята легендарним оператором Роджером Дікінсом. У ролях Олівія Колман, Майкл Уорд, Колін Фірт та Тобі Джонс.
Сер Бен Кінгслі втілив образ художника Сальвадора Далі в байопіку «Світ Далі» (Daliland), знятому канадкою Мері Херрон, що живе в Нью-Йорку, яку багато хто пам’ятає за «Американським психопатом» і «Я стріляла в Енді Уорхола». Історія бурхливих стосунків одного з найекстравагантніших художників 20-го століття з його дружиною та музою Галою пропущена через сприйняття Джеймса, молодого помічника Далі. Галу, за походженням російську, грає найдосвідченіша німецька актриса Барбара Зукова.
Власниця “Оскара” Віола Девіс зіграла головну роль в епічній екшн-драмі “Жінка-король” (The Woman King). Вона виступила в ролі генерала Наніскі, яка в 19 столітті очолює жіночий підрозділ озброєних захисників африканського королівства Дагомеї.
Ніколас Кейдж з’явиться в образі мисливця на бізонів у вестерні «Перекресток м’ясника» (Butcher’s Crossing), поставленому за романом Джона Вільямса, опублікованому в 1960 році. А режисером виступив кінематографіст Чикаго Гейб Полскі, відомий своїми документальними фільмами про спорт, включаючи «Червону Армію», присвячену хокейній команді ЦСКА.
Документальний фільм-біографію «Сідней» (Sidney) про життя та особу видатного афроамериканського актора Сіднея Пуатьє представить його продюсер Опра Вінфрі. Вона ж знялася у цьому фільмі як одна з тих, хто його близько знав.
Опру Уїнфрі фестивальний глядач також може побачити, як одну з героїнь, заснованої на реальній історії комедії «Дивний Ал Янковиць» (Weird: The Al Yankovic Story), яку зіграла Куїнта Брансон. Самого Янковиця, відомого сатирика, який зробив кар’єру пародіями на хіти поп-музики, зіграв Деніел Редкліфф, який сильно змужнів Гаррі Поттер зі знаменитої серії фільмів за книгою Джоан Роулінг, а Еван Рейчел Вуд зіграла співачку Мадонну, з якою у пароді.
Ще одна співачка, 81-річна канадка індіанського походження Баффі Сент-Марі, ветеран стилю фолк, представить документальний біографічний фільм, знятий про неї. «Баффі Сент-Марі: треба продовжувати» (Buffy Sainte-Marie: Carry It On) розповідає про її драматичну долю, в якій опинилися переплетені музика та правозахисна діяльність. Міжнародну популярність їй принесла антивоєнна пісня Soldier Blue.
Польський ветеран Єжи Сколимовскі, який уже багато років працює в Європі та США, вирішив, очевидно, здивувати глядачів вибором незвичайної для нього теми. Його нова стрічка «EO» головним протагоністом обрала сумного віслюка, який найбільше на світі любить виступати в цирку під керівництвом дресирувальника, що любить його. Але світ, схоже, ворожий до милої тварини, і ослику доведеться чимало пережити під час подорожі Польщею та Італією, куди він вирушить не з власної волі.
Автор жорсткого екзистенційного бойовика «Олдбой», південнокорейський майстер Пак Чхан-ук зняв стрічку «Рішення піти» (Decision to Leave) у добре освоєному ним жанрі нео-нуар. Цей фільм, як і низка інших фаворитів, раніше вже засвітився в Канні. Як і інші світові фестивалі, TIFF особливу увагу приділяє кінематографу Південної Кореї, який уже не перший рік видає якісне та оригінальне кіно. У програмі цього року одразу кілька південнокорейських стрічок найрізноманітніших жанрів.
Цього року у програмі ігрових стрічок немає жодної картини із Росії. Подано кілька стрічок з України та інших республік колишнього Радянського Союзу.
«Довга зміна» (A Long Break) – дебют грузинського режисера Давіта Пірцхалава про вкрай незвичайну зустріч давніх випускників школи.
Сучасна притча «Життя» (Life) казахського режисера Еміра Байгазіна розповідає про главу сучасної корпорації, яка спеціалізується на оцифруванні людської пам’яті.
Чи можуть діти відповідати за своїх батьків, запитує Антоніо Лукіч, режисер української сімейної драми «Люксембург, Люксембург» (Luxembourg, Luxembourg). Брати-близнюки з України мають вирішувати, чи їхати їм до Люксембургу до вмираючого батька. Це другий ігровий фільм Антоніо Лукича, який народився в Ужгороді та навчався в Університеті ім. Карпенко-Карого у Києві. Дія його фільму відбувається до російського вторгнення до України.
Документальний фільм «Маріуполь 2» (Mariupolis 2) став четвертим та останнім у творчості литовського режисера та оператора Мантаса Кведравічюса. 2016 року він зняв перший фільм про Маріуполь, а коли вибухнула повномасштабна війна в Україні, повернувся туди зі своєю знімальною групою. Як повідомляли мас медіа, його схопили російські військові та розстріляли (за іншою версією до його автомобіля потрапила російська ракета). Його нареченій вдалося вибратися з пекла разом зі знятим матеріалом, і разом із монтажером вони закінчили фільм, присвятивши його пам’яті Мантаса Кведравічюса.
Фестиваль у Торонто завершиться 18 вересня.
