Олег Царьов, якого вважають зрадником і російським колабораціоністом, прокоментував The New York Times. Екс-депутат Верховної Ради України заявив, що йому ніколи не повідомляли подробиці вторгнення в Україну. “Російська армія не розуміла, що українці будуть чинити опір, вони думали, що все буде легко”, – сказав він.
Як додав він, він був би радий, якби бої просто припинилися на нинішніх лініях фронту, адже Росія з початку війни не змогла захопити й утримати жодного обласного центру. «Не готові були армія, генерали,[російські – ред.]солдати», – зазначив Олег Царьов. [rosyjscy-red)niebyligotowi-zaznaczyłOlegCariow
New York Times нагадує, що, за словами американських чиновників, саме Царьов мав бути маріонетковим лідером, якого Кремль мав намір поставити в Києві.
Більше новин на головній сторінці Gazeta.pl
Тим часом міжнародні організації з моніторингу дотримання прав людини закликають якомога швидше створити трибунал для розслідування злочинів росіян в Україні. На думку активістів цих організацій, на звільнених від російської окупації територіях зібрано достатньо доказів для початку перших судових процесів.
Українка Юлія Мізукіна, яка співпрацює з Інститутом Пілецького у Варшаві, пояснює, що росіяни мають усвідомлювати невідворотність покарання. «Ми не тільки хочемо зібрати всі свідчення, але ми хочемо, щоб Росія понесла за все це покарання, щоб взяла на себе повну відповідальність, і над цим ми працюємо», – підкреслив український активіст. Юлія Мізукіна нагадала, що Москву досі не судили за злочини радянського та путінського режимів проти інших народів.
Ще на початку російського вторгнення в Україну Інститут Пілецького створив Центр документування російських злочинів в Україні. Меценатом цієї установи був польський юрист Рафал Лемкін, якого вважають автором сучасного терміну «геноцид» і підписаного в 1948 році проекту Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Центр Лемкіна, що діє при Інституті Пілецького, збирає та систематизує свідчення українських мирних жителів і військових, таким чином документуючи докази російських злочинів.
