Цього року Нобелівську премію миру отримали правозахисники з Білорусі, Росії та України. Його отримали Алесь Бялацький, організація «Меморіал» і Центр громадянської свободи. За словами Нобелівського комітету, це віддання данини тим, хто працює для громадянського суспільства, а отже, для миру у світі.
Українці не зовсім задоволені переможцями. “Нобелівський комітет цікаво розуміє слово “мир”, якщо Нобелівську премію отримують представники двох країн, які разом напали на третю”, – написав радник президента Володимира Зеленського Михайло Подоляк. “Ні російські, ні білоруські організації не змогли організувати опір війні. Цьогорічна Нобелівська премія – “чудова”, – додав він.
Колишній посол України в Німеччині сказав, що це “найбожевільніший погляд на мир в історії Нобелівської премії”. Андрій Мельник наголосив, що не має нічого проти нагороджених організацій, але ставити Україну, «жертву російського нападу, в одну групу з агресором і його білоруським пособником» справді шокує.
Також слово взяла голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук. Як підкреслила вона, ООН і країни-члени повинні вжити заходів, які створять гарантії безпеки для всіх країн і їхніх громадян. “Росія повинна бути виключена з Ради безпеки ООН за систематичні порушення Статуту ООН”, – написала вона.
“ООН і країни-учасниці повинні вирішити “прогалину підзвітності” і надати шанс на справедливість сотням тисяч жертв військових злочинів. Без цього тривалий мир у нашому регіоні неможливий. Необхідно створити міжнародний трибунал і принести Путіна, Лукашенка та інших військових злочинців до відповідальності”, – зазначив активіст. «Увесь мій 20-річний досвід у боротьбі за свободу та права людини показує, що звичайні люди мають набагато більший вплив, ніж вони думають. Масова мобілізація звичайних людей у різних країнах світу та їхній колективний голос можуть змінити світову історію швидше, ніж втручання ООН», – додала вона.
Журналістка Ольга Токарюк також послалася на рішення Нобелівського комітету. Як підкреслила вона, безперечно, кожен із цьогорічних лауреатів заслуговує на повагу. «Однак рішення зарахувати їх до однієї групи є проблематичним. Це створює неправильне враження, що правозахисники в Україні, Білорусі та Росії стикаються з однаковими викликами, що абсолютно НЕправда. Тоді як у Росії та Білорусі вони борються проти внутрішні режими в Україні засуджують порушення, скоєні Росією (і Білоруссю), – написала вона. “Україна – це демократія. Росія і Білорусь – ні. Різниця між “трьома братніми народами”, як описує російська імперіалістична пропаганда протягом багатьох років, ніколи не була більшою”, – додала вона.
Був також мем із представленням лауреатів Нобелівської премії миру 1939 року – поруч із нацистською Німеччиною та Радянським Союзом стояла Польща, куди ці дві країни вторглися. «Люди не розуміють абсурдності нагороджувати представників Росії та Білорусі в рік вторгнення Росії та Білорусі в Україну. Ніхто не каже, що нагороджені — лиходії. Вони могли отримати Нобелівську премію миру в інший рік», — читаємо.
