Диверсифікація. Ось, мабуть, ключове слово, яким можна охарактеризувати тематику та спрямованість майбутніх виставок музею Метрополітен, найбільшого мистецького музею Америки. Керівництво музею запросило журналістів на традиційну прес-конференцію, щоб повідомити плани на першу половину наступного року.
«Майбутній сезон виставок буде виключно яскравим та амбітним, – заявив на прес-прев’ю директор музею Макс Холляйн. – Мені приносить величезну радість уявити різноманітні виставки, які відображають творчі прояви різних епох та стилів та багатство людського досвіду».
Серед них – виставка образотворчого мистецтва Данії 19 століття та презентація робіт американського фотографа Береніс Ебботт, зібраних у «Нью-Йоркський альбом». Виставка «Тривога та надія в японському мистецтві» – той рідкісний випадок, коли екзистенційні мотиви простежуються протягом усієї багатовікової історії Японії, а витвори мистецтва є свого роду ілюстраціями менталітету тієї чи іншої епохи.
Його обличчя добре нам знайоме за портретом роботи Дієго Веласкеса з колекції Мет. Нова виставка вперше познайомить із художніми здобутками самого Хуана де Парехи (1608-1670), який служив моделлю Веласкесу понад два десятиліття, перш ніж заробив репутацію самостійного художника.
Вперше музей Мет покаже виставку сучасної британської художниці Сесілі Браун під назвою «Смерть і служниця». На ній буде представлено приблизно 50 картин, малюнків та блокнотів ескізів. Багато робіт Браун раніше в Нью-Йорку не демонструвалися.
У Клойстерс, філії Мет у парку Форт-Тріон, буде відтворено антураж англійського середньовічного міста епохи ранніх Тюдорів. Виставка називається «Багач, бідняк: мистецтво, класи та комерція».
Важко порівнювати видовищний потенціал різноманітних виставок. Але, мабуть, троє з них гарантовано викличуть підвищений інтерес глядачів. Це виставка «Кіпариси Ваг Гога», монументальні «фото-фрески» Річарда Авідона та перша посмертна експозиція Карла Лагерфельда.
«Здійснення мрії»
“Кіпариси Ван Гога” (Van Gogh’s Cypresses) – так називається виставка, яку її куратори характеризують як “інноваційну”. При тому, що творчість голландського генія, начебто, вивчена досконало, тематичної виставки, присвяченої кипарисам у його творчості, ще не проводилося. Виставка триватиме з 22 травня до 27 серпня цього року. Вона включає приблизно сорок мальовничих і графічних робіт Вінсента Ван Гога (1853-1890), в тому числі канонічні «Пшеничне поле з кипарисами» зі зборів музею Метрополітен і «Зоряна ніч» з Музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку (MoMA). Куратори повідомили, що експозиція буде показана лише у Мет.
Як відомо, Ван Гог був зачарований кипарисами та протягом двох років життя на півдні Франції повертався до пейзажів, важливим компонентом яких були ці дерева. У ландшафтних композиціях вони позначали виразну вертикаль. Ван Гог любив, за його словами, «високі та темні» дерева в Арлі. Він неодноразово зображував кипариси, вдивляючись у їхні драматичні контури з вікна психіатричної лікарні в Сен-Ремі.
«Ця виставка – здійснення мрії, – сказав Макс Холляйн. – Вона приурочена до 170-річчя від дня народження художника та дозволяє у новому світлі побачити творчу спадщину унікального майстра, не визнаного за життя».
Дуже важливим контекстом для живописних полотен є малюнки та ескізи з кипарисами, а також листи художника, в яких він згадує про них.
Мальовничі полотна та малюнки Ван Гога прибули до Нью-Йорка з багатьох музеїв світу, включаючи Національну галерею у Лондоні, музей Креллер-Мюллер у голландському містечку Оттерло, Художній музей у Чикаго, музей Ван Гога в Амстердамі.
Куратором виставки стала Сюзан Елісон Стайн, яка є куратором відділу європейського живопису 19 століття у музеї Мет. З виставкою можна буде ознайомитись віртуально на сайті музею, а також у соцмережах Facebook, Instagram та Twitter за допомогою хештегу #VanGoghCypresses.
Уорхол та інші
Річард Аведон – один із найвпливовіших фотохудожників 20-го століття. Виставка Richard Avedon: Murals відкривається 20 січня та триватиме до 1 жовтня. Вона концентрує увагу на важливому етапі творчості американського майстра, який розпочався у 1969 році. Тоді Аведон відчув себе на роздоріжжі. Виходячи з творчої кризи, яка тривала п’ять років, вона знову стала робити портрети, цього разу озброївшись новою камерою та новим відчуттям масштабу. Аведон змінив свою ручну камеру на більшу та встановлену на триподі. Переставши рухатися навколо об’єкта зйомки, він оцінив нові можливості стаціонарного вглядання в модель або частіше за кілька моделей відразу. Зображуючи видатних артистів, політиків, активістів та богему, він створив у той період великоформатні колективні портрети, які можна уподібнити до середньовічних фресок.
Річард Аведон народився 1923 року в Нью-Йорку в єврейській родині. Його предки емігрували з Російської імперії наприкінці 19 століття. До сторіччя фотографа, який помер у 2004 році, музей демонструє три його мурали – монументальні фотопортрети. Зміна масштабу та ракурсу призвела до радикальної зміни емоційного та естетичного впливу робіт на глядача. Найтонші нюанси психології об’єкта зйомки як особистості поступаються місцем колективної ритуальності та знаковості цілої групи індивідуумів, що мають певний культовий статус. Понад те, Аведон зухвало поєднує видатні постаті останньої третини 20-го століття. Серед них засновник поп-арту Енді Ворхол та його сподвижники з «Фабрики», американські політики, відповідальні за політику США в роки В’єтнамської війни, та активісти антивоєнного руху, який тоді захопив значну частину молоді та студентства.
Три грандіозні мурали Аведона, поміщені в один зал, наче ведуть віртуальний діалог один з одним крізь товщу часу. Діалог цей, як і раніше, актуальний, адже, як і раніше, у національному та світовому порядку значаться питання війни та миру, конфлікту ліберальних та консервативних цінностей. Цікавими є й художні завдання, які вирішує тут майстер. Фігури вишукано, до гротескності, графічні, а сліпуче біле тло посилює контрастність між ним і монохромними фігурами.
Законодавець моди
Якщо є у світі моди знакові постаті на всі часи, то один із них, безперечно, Карл Лагерфельд. Виставку його творчості, що відкривається 5 травня, організував входить до структури музею Мет Інститут костюма за підтримки компаній Chanel, Fendi, Karl Lagerfeld, Conde Nast. Виставка триватиме до 16 липня.
Організатори виставки “Карл Лагерфельд: лінія краси” (Karl Lagerfeld: A Line of Beauty) обіцяють продемонструвати стилістичний словник модельєра як невтомного винахідника естетичної новизни, що вбирає виклики та смаки часу. Лагерфельд став законодавцем світової моди у 1960-70-х роках і залишався на гребені затребуваності аж до своєї фінальної колекції 2019 року.
Карл Лагерфельд народився 1933 року у Гамбурзі у ній великого промисловця. У 1953 році разом з матір’ю переїхав до Парижа, і вже короткий час став отримувати замовлення як модельєр, що подає надії. До самої смерті у лютому 2019 року він працював головним модельєром італійського будинку моди Fendi (з 1965 року) та французького Chanel (з 1983 року). 1984 року заснував власний будинок моди Karl Lagerfeld. Цього імпозантного високого джентльмена з сивою гривою волосся, кінським хвостиком на потилиці та в незмінних темних окулярах (вони коригували зір) часто називали «королем моди».
Більшість предметів моди на виставці, а це близько 150 експонатів, супроводжують ескізи Лагерфельда. Вони прикривають завісу таємниці над творчим процесом кутюр’є, а також дають можливість простежити за тим, як здійснювалася координація між ним та його «прем’єрами», тобто головними кравцями його власної майстерні.
Запланований на 1 травня 2023 р. щорічний гламурний прийом «Гала Мет» буде присвячений пам’яті Карла Лагерфельда.
