«Жінки одягають жінок» – так називається нова виставка у нью-йоркському музеї Метрополітен. Перед майбутнім балом MET Gala 2024 Інститут костюма при знаменитому музеї досліджує творчість та мистецьку спадщину жінок-модельєрів, які відіграли ключову роль у сучасній концепції моди. Експозиція простежує родовід професіоналів-жінок з початку 20 століття до наших днів – знаменитих дизайнерів, а також забуті жіночі імена модної індустрії. Половину майже сотні об’єктів виставлено на огляд широкої публіки вперше. Репортаж нашого кореспондента у Нью-Йорку Ніни Вишневої. Жіночий погляд на «жінок, які одягають жінок».
Коко Шанель, Мадлен Віонне, Ельза Скіапареллі… Три грації моди відразу беруть в обіг і далі – через Бетсі Джонсон, Соню Рікель та ще кілька десятків зірок різної статусності – відправляють у жіночий фешн-всесвіт. Нова виставка в нью-йоркському Музеї Метрополітен – «Жінки одягають жінок» – справжній панегірик кільком поколінням професіоналок.
Мелісса Хубер, куратор Інституту Костюму Музею Метрополітен, зізнається, що завжди хотіла організувати виставку, присвячену творчості жінок у моді.
“Почасти тому, що мене завжди заворожував міжвоєнний період у Франції, який став єдиним моментом в історії моди, коли жінки фактично перевершили своїх творчих колег-чоловіків і очолили модні тренди”.
Мелісса Хубер разом зі своєю колегою по Інституту Костюму Музею Метрополітен – Карен Ван Готценховен почала працювати над цим проектом ще 2019-го. Колекцію планували показати роком пізніше, до сторіччя виборчого права жінок у США. Але коронавірус тимчасово виявився сильнішим за суфражисток.
В інтерв’ю Російській службі «Голосу Америки» Карен Ван Готценховен сказала, що через пандемію у фахівців у галузі моди з’явився додатковий час, щоб переглянути всю колекцію Інституту Костюму МЕТ.
“35 тисяч предметів зберігається в Інституті костюма. У певному сенсі нам пощастило, що показ відклали, було більше часу для роботи».
Креативність, підприємництво, стійкість, злам стереотипів, гендерна мінливість, спілкування між поколіннями – все це на манекенах та за склом вітрин. «Жінки одягають жінок» – це не лише про гарні ганчірочки, а й про становище жінок у суспільстві.
Так, Катарін Хамнет на зорі 1980-х зрозуміла – рефлексувати на гостросоціальні теми найкраще у безрозмірних майках із текстовими принтами. А ще раніше нікому невідома афроамериканка Енн Лоу розбивала рамки сегрегації пухнастими рожевими гвоздиками. І хоча мало хто згадає її ім’я, про її весільну сукню для Жаклін Кеннеді знають усі.
Куратор Меліса Хубер наголосила, що Метрополітен навмисно зібрав разом відомих, невідомих, а також забутих дизайнерів-жінок.
«Безумовно, це один із аспектів виставки. У нашому розпорядженні була неймовірна колекція Інституту костюма, ми вивчали архіви та виявили речі, багато з яких не відомі навіть фахівцям у галузі моди».
Ще один із аспектів експозиції: мода – це колективна діяльність. Кравчихи працюють разом зі своїми клієнтами так само, як креативні директори покладаються на досвід своїх ательє.
Музейники не забули зробити реверанс і кравцям-чоловікам, які домінували у європейській швейній промисловості до створення гільдії кравчинь у 1675 році, та врахували нові виклики. Наприклад, фешн-проекти для людей особливими потребами. Жасмін Сої, дизайнер данської лінії одягу Customiety, привезла до Нью-Йорка одну з суконь для дівчат із генетичною карликовістю (дварфізмом).
«У нашій колекції дві таких сукні – чорна та рожева. Це особлива річ. Сукня призначена для особливої жінки, яка хоче піти кудись на коктейль з друзями».
Частина експонатів – із особистих засіків Сенді Шрайєр, історика моди. У Сенді Шрайєр найбільша в світі приватна колекція рідкісних нарядів. Вона все життя скуповує Houte Couture, але практично ніколи не носить. Щоправда, на прийом з нагоди відкриття виставки до Метрополітену зробить виняток.
«Так, на мені буде вбрання від Донни Каран із її колекції з Робертом Лі Моррісом. Буде спідниця з поясом та прикраси. У мене зібрано всі його ювелірні роботи. Єдине, що я не змогла б надіти з 80-х, туфлі, занадто високі підбори. Не ризикую своїм життям заради Донни Каран… Хоча ні, – усміхається Сенді Шрайєр, – я б ризикнула своїм життям заради моди та Донни Каран».
Колекцією «Жінки одягають жінок» Музей Метрополітен явно пробує глядачів перед головною своєю подією – балом МЕТ-Галу, тема якого ще більш феміністська – «Сплячі красуні: пробудження моди».
