Гул затих. Я вийшов на підмостки.
Притуляючись до одвірка,
Я ловлю в далекому відлунні,
Що трапиться на моєму віці.
На мене наставлено сутінки ночі
Тисячю біноклів на осі.
Якщо тільки можна, Авва Отче,
Чашу цю повз пронеси.
Борис Пастернак. 1946 рік. У своєму музичному спектаклі «Орфей» Чулпан Хаматова читає роботи Марини Цвєтаєвої, Йосипа Бродського та інших поетів під акомпанемент арфи Олександра Болдачова. За словами актриси, це дуже особиста, інтимна програма, багато віршів вона ніколи не думала читати на публіці. Ця поезія виводила її саму з пекла, як Орфей Еврідіку, каже Чулпан: «Дуже багато паралелей у тих віршах, які я читаю, із сьогоденням. І як проходили свій шлях поети тоді, бо я читаю дуже трагічних поетів: Мандельштама, Цвєтаєву, Пастернака, у них було найважче життя, найскладніший шлях. Навіть Окуджава та Ахмадуліна, весь той час, який вони прожили, зберігши совість, шляхетність та гідність, загалом теж не можна назвати не тернистим та легким. І їхній досвід допомагає нам сьогодні впоратися з тією трагедією, яка відбувається в Україні».
Кожна своя вистава – Чулпан Хаматова дає їх у 13 містах США та Канади – актриса відкриває промовою про війну. Про «ідіотичну», нікому не потрібну, жорстоку війну, проти якої вона виступила однією з перших, залишивши Росію. Але не для всіх від’їзд Хаматової та її публічне засудження війни стало значним, акторці досі нагадують підтримку Володимира Путіна у 2012 році, у російських ЗМІ її називають «опальною знаменитістю» з «антиросійською позицією», яка «втекла» з країни. Але для глядачів, які приходять на її спектаклі в Північній Америці, вона насамперед актриса, яка служила у «Сучаснику», що брала участь у постановках Театру Націй, МХТ ім. Чехова, і тепер уже закритого Гоголь-центру, яка не промовчала.
«Я дуже підтримую Чулпан і дуже рада, що вона тут. Чулпан – смілива, вона прогресивна», – каже Олена, одна із глядачів вистави у Вашингтоні».
«Вона одна з перших людей сказала «ні», яка ризикнула, багато втратила у своєму житті, але змогла сказати своє слово і не злякалася», – додає її подруга, теж Альона. Євген та Світлана Маркови, гості концерту в американській столиці, кажуть, що люблять Чулпан Хаматову, дуже добре ставляться до її творчості, ходили на її спектаклі у Москві, «прийшли підтримати, не могли упустити таку можливість сьогодні». Олена Рябко, глядачка виступу Хаматової у Вашингтоні, розповідає: «Я її бачила колись у кінофільмах. Років 10 тому, мабуть … Дуже професійна актриса».
Чулпан Хаматова зізналася, що найстрашніше для неї сьогодні – це байдужість до чужих почуттів, байдужість до сліз. До її сліз у тому числі: «Мені дуже не подобається, як знецінилася людська емоція сьогодні, в нашу епоху байдужого сприйняття чужих сліз, коли ми бачимо у всьому піар чи самопіар, але тільки не справжні справжні сльози, і Марина Цвєтаєва має таке чотиривірш :
Що ж мені робити, сліпцю та пасинку,
У світі, де кожен і отч і зряч,
Де за анафемами, як за насипами —
Пристрасть! де нежить
Названий – плач!
До Чулпан Хаматової можна ставитися по-різному, до її від’їзду з Росії та кампанії на підтримку Путіна, але незмінною вже понад 16 років залишається її допомога дітям, хворим на рак, завдяки «Подаруй життя» та його американському сестринському фонду «Podari.Life».
«Після закінчення вистави, Чулпан звертається до глядачів у залі і говорить про те, що війна, на жаль, не скасувала дитячий рак, більше того, оскільки держава меншою мірою дбає про дітей, які потребують допомоги, на фонд лягає більше навантаження. Чулпан говорить про те, що несправедливо, що діти повинні страждати через те, що творять зараз дорослі. […] Фонд «Подаруй життя» за 16 років, а насправді ще 2 роки він працював без юридичної реєстрації, надав допомогу понад 80 тисячам дітей. Це програма, яка пов’язана з лікуванням, паліативна програма, це регіональні програми, десь допомога вдома, десь допомога у госпіталізації, близько 80 тисяч дітей», – поділилася Ганна Гончарова, волонтерка американського фонду «Podari.Life».
За словами Ганни Гончарової, гонорари, отримані завдяки концертам, Чулпан жертвує у фонд «Подаруй життя» і продовжує американський тур, через поезію поділяючись із глядачами своїми емоціями та думкою щодо війни. А тим, хто продовжує вірити російській владі, Хаматова пропонує звернутися до поезії, а не до державних ЗМІ: «Перше що, перестати дивитися телевізор. Відразу. Постаратися збирати інформацію з різних джерел та думати своєю головою», – переконана Чулпан Хаматова.
