Як за умов війни зберегти культурну спадщину України? Так сформулювали головну тему зустрічі з Нелею Куковальською (Nelia Kukovalska) її організатори – Нью-Йоркська публічна бібліотека (NYPD).
Неля Куковальська – генеральний директор Національного заповідника «Свята Софія Київська», найбільшого музейного об'єднання України, розташованого у Києві та його околицях. До цього комплексу входять шість історичних будівель, включаючи знаменитий храм св. Софії. Це єдиний в Україні заповідник, включений до реєстру визначних пам'яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Артефакти та факти
«Зараз моя країна переживає важкі часи, – сказала гостя на початку зустрічі. – Україна бореться за своє виживання, за свою ідентичність із російським агресором, який упродовж століть робив усе, щоб знищити наш народ, нашу культуру. З 1991 року ми захищаємо свою незалежність. Але так важко, як сьогодні нам ніколи не було. Сьогодні фактично весь цивілізований світ об'єднався, щоб допомогти Україні – допомогти морально, фінансово, економічно та постачанням новітніх озброєнь. Останнє особливо важливе. Ми особливо вдячні американському народу та уряду США».
Як повідомила Неля Куковальська, вона очолює заповідник із 2000 року. У комплекс на сьогоднішній день, крім Софійського собору, входять понад 200 найцінніших артефактів. включаючи Золоті ворота ХІ ст., Кирилівську церкву ХІІ ст. та Андріївську церкву XVIII ст. Також до заповідної зони включено монастирські споруди XVIII століття.
Звичайно, головна турбота адміністрації комплексу – зберегти цілими всі історичні пам'ятки та реліквії в умовах повномасштабної війни. Гостя продемонструвала дві карти історичного центру Києва – давню та сьогоднішню.
“Це просто диво, що на сьогодні лише окремі об'єкти (заповідника) отримали незначні пошкодження”, – зауважила вона.
У давній історії України ще багато неясностей та білих плям, наголосила Куковальська. Вона нагадала про легендарну князівну Єлизавету, яка жила в ХІ столітті, однією з дочок київського князя Ярослава Мудрого. Єлизавета стала дружиною норвезького короля Харальда Сурового.
Гостя розповіла, що якийсь час тому її запросили до Осло, де вона прочитала лекцію про Єлизавету та її час.
«Київ у ті часи був красивим і багатим містом із золотими куполами сотень церков, – сказала вона. – Київська княжна та її почет, ймовірно, привезли до Норвегії нову для тієї епохи технологію будівництва з каменю. Саме за цією технологією в Осло було збудовано кам'яний храм святого Климента, названий у частину папи-мученика I століття нашої ери».
В екскурсі у сиву давнину прозвучало ще одне жіноче ім'я. Анна Візантійська (Порфірородна), візантійська царівна з Македонської династії, стала дружиною великого київського князя Володимира Святославича, хрестителя Русі.
Віртуальна екскурсія
Гостя зазначила, що була присутня на захисті докторської дисертації авторитетного українського вченого-історика Надії Нікітенка «Русь-Україна та Візантія у монументальному комплексі Софії Київської».
«Вона (Никитенко) переконливо відповіла на запитання – коли було засновано Софію Київську? – сказала Куковальська. – Вона докладно вивчила всі доступні джерела, включаючи літописи, мозаїки, фрески, стародавні графіті, використовуючи, зокрема, сучасні наукові методи аналізу. За запропонованим нею датуванням початок будівництва собору відноситься до 1011 року, а завершення його відбулося в 1018 році. На той час Володимир Великий помер, а будівництво завершив його син Ярослав Мудрий. (Це датування, яке отримало підтримку багатьох вчених, стало підставою для святкування 1000-річчя Софійського собору в 2011 році. – О.С.).
Саме тоді, у ХІ столітті, як зазначила гостя, було збудовано три великі кам'яні собори – Софію Київську, Софію Новгородську та Софію Полоцьку, що символізувало утвердження православ'я на землях Стародавньої Русі.
Директор заповідника продемонструвала слайди, за допомогою яких проілюструвала своєрідну віртуальну екскурсію храмом св. Софії та інших пам'ятників. Храм був прикрашений яскравими мозаїками та фресками. У зеніті купола розташовувалась мозаїка Христа Вседержителя, на центральній вівтарній апсиді – Богоматір Оранта.
За словами гості, французький президент Емманюель Макрон, якого вона супроводжувала під час огляду заповідника, була вражена її розповіддю про долю Анни Ярославни. Молодша із трьох дочок Ярослава Мудрого від шлюбу з Інгегердою Шведською стала дружиною французького короля Генріха I та королевою Франції. Відома вона також як Ганна Руська та Ганна Київська.
З собором пов'язані багато видатних діячів України різних епох, зокрема Рафаїл Заборовський, митрополит Київський і Галицький, який жив у XVIII столітті. Він багато зробив для розвитку освіти та культури та був похований у Софійському соборі.
Куковальська повідомила, що велику та важливу роботу у вивченні софійських графіті зробив її колега, видний історик В'ячеслав Корнієнко. Суперечка про історію та походження української та російської мов, яку ведуть лінгвісти та історики, триває, і ці графіті, як дивовижні послання з минулого, є безцінним матеріалом для наукової дискусії.
І задзвонили дзвони...
Одним із найважливіших проектів, здійснених під керівництвом Куковальської, стала комплексна реставрація Андріївської церкви – унікальної пам'ятки середини XVIII століття, побудованої за проектом видатного архітектора італійського походження Бартоломео Растреллі. Зокрема, були проведені інженерно-будівельні роботи зі зміцнення схилу, реставрація фасадів та внутрішнього оздоблення храму, включаючи величні барокові картини, скульптури та ліпнину. Дерев'яний іконостас, виготовлений за малюнком Растреллі з покриттям сусальним золотом – унікальна пам'ятка тієї епохи.
Вже під час широкомасштабної війни в Андріївській церкві відбулася урочиста церемонія, де українським реставраторам вручили престижну нагороду Europa Nostra. “У церкві було прохолодно, але атмосфера була дуже тепла”, – зауважила Куковальська.
Мало хто знає, що фрески та ікони для Кирилівської церкви, одного з найдавніших православних храмів Києва, створював серед інших видатний художник Михайло Врубель, тоді ще (у 80-ті роки ХІХ століття) ще нікому не відомий.
Неля Куковальська зізналася на зустрічі, що вірить у символіку. «Це ж не випадково, що в день, коли американська сторона схвалила пакет допомоги Україні в 61 млрд доларів, вперше за п'ять останніх років задзвонили дзвони Святої Софії, – сказала вона. кошти гетьмана Івана Мазепи. Вона є символом міста Києва».
У цьому контексті гостя згадала ще дві пам'ятки – Золоті ворота та Ворота Заборовського, які довгі роки служили парадним в'їздом до резиденції митрополитів та до київського Верхнього міста.
«Час дуже тривожний, чи не щодня чути сирени та вибухи, – сказала вона. – Один снаряд упав десь у тисячі метрів він Софійського собору, на території скверу, де я колись любила гуляти з дітьми та онуками. Я мрію про той день, коли Україна переможе у війні і наші війська пройдуть урочистим парадом через ці ворота. Я запропонувала цю ідею нашим лідерам, і мені здається, вона їм сподобалася».
