У кінотеатрі Вашингтона – люди у вишиванках, військовій формі та з українськими прапорами. Тут показують документальний фільм українського режисера Павла Пелешка “Життя на межі”. Це перше кіно, в якому з'являється російсько-українська війна від самого її початку – з 2014-го року, анексії Криму та бойових дій на Донбасі і до повномасштабної агресії.
«Ми його робили майже 3 роки, – розповів в інтерв'ю «Голосу Америки» режисер Павло Пелешко. – пережили повномасштабне [вторжение]команда була на окупованих територіях. Ми вже думали забути про фільм, але головний монтажер фільму – Петро Цимбал – він якраз був в окупації недалеко від Бучі, він сказав мені: Паша, якщо я виберуся, дай мені домонтувати кінцівку [фильма]».
Ця картина – історія від першої особи. Режисер, по суті, став головним героєм. Все показане на екрані – його особиста історія, особистий досвід. Павло – у минулому успішний журналіст, волонтер, 2014-го разом зі своїм найкращим другом Юрієм Іванишиним, він же продюсер цієї стрічки, добровольцем пішов на фронт.
«Коли на твоїх очах, і це не перебільшення, вбивають цивільних, коли йдуть захоплюють твою територію, твою землю, ну ти ж можеш залишатися осторонь, бути терпилою, спостерігати за тим, як орки вбивають і знущаються, або якщо ти можеш щось робити – так роби. Ми зробили свої висновки. У той момент ми розбиралися в дронах, ми зробили тоді деякі зміни, що вплинуло на фронт», – згадує Пелешко.
Павло розповідає – втиснути на той момент вісім років російсько-української війни о півтори годині було складно. Проте, впевнений, після перегляду тих, хто не знає про ці події, питань поменшає.
«Цей фільм для тих, хто о третій годині займається серфінгом, і не знає нічого про Україну, а о 5-й годині прийде в кінотеатр на 107 хвилин і йому, по суті, стане все зрозуміло: хто ми, наскільки ми відрізняємося від Росії, що ми окрема нація, а не щось одне, спільне», – розповів режисер.
Серед тих, хто приїхав представляти документальну стрічку до США – і морпіх Роман Грибов. Той самий – з острова Зміїний. Адже момент із легендарною фразою про курс російського військового корабля – також увійшов у фільм. І хоч було багато суперечок, хто її вимовив, Роман запевняє — це були його слова.
«На цій фразі ніхто не акцентував уваги, це було так щиро можна сказати їм надіслано, – розповів Грибов. – Ми о 3:30 ранку 24 числа вже були на бойових позиціях. Десь о 6-й ранку, коли трохи розвиднілося, ми побачили перший корабель. Коли він до нас наблизився – це і був крейсер “Москва”, а ліворуч від нього – “Василь Биков”, їхній десантний корабель. Проти крейсера ми не могли нічого зробити, нам потрібно було просто протриматися і ми якимось чином протрималися до 5 години вечора. І завдяки цьому дали можливість Одесі підготуватись до вторгнення Росії».
Після перегляду фільму глядачі поділилися із «Голосом Америки» враженнями від побаченого:
«Неймовірно сильна історія однієї людини, яка пережила всі ці монументальні події, що сталися в сучасній історії України. Я думаю, що це чудовий спосіб для американської та зарубіжної аудиторії зрозуміти, як почався конфлікт. Усі етапи війни та різні ситуації, яку переживає Україна».
“Мені дуже сподобався фільм. Дуже цікаві автори фільму. Адже вони стали солдатами, а потім знову повернулися до професії. Я ще такого не бачив. Я сам навчався на кінорежисера і був солдатом в американській армії. Фільм вийшов дуже зворушливий».
“Життя на межі” покажуть ще в кількох американських містах. Усі виручені гроші від продажу квитків та проведення аукціонів з лотами, привезеними з України, підуть до благодійного фонду Revived Soldiers Ukraine, який займається протезуванням та реабілітацією українських ветеранів у США.
